Обіцяні і розрекламовані «мирні ініціативи» Зеленського, що мали прийти на зміну Порошенку, який нібито «затягує війну», розпочалися з відмови Зеленського від запровадженя міжнародної миротворчої місії на Донбасі – одного з найкращих проектів української дипломатії, у потрібності якого Президент України П. Порошенко переконав і партнерів по нормандському процесу і ЄС, і США, і ОБСЄ, і ООН у 2017-2019 роках.
- Ідея миротворців на Донбасі підтримувалася і українським суспільством – за опитуванням соціологічної служби «Рейтинг» у жовтня2019 року, введення миротворців ООН на окуповані території Донбасу, але без російського контингенту, підтримують 55%, проти – 26%.
Натомість Зеленський активно просував ідею розведення військ (де-факто – одностороннього відведення українських військ з облаштованих місць).
- Так, 26 червня 2019 року українські військові провели відведення військ в районі Станиці Луганської. 1 листопада 2019 року Штаб ООС повідомив про завершення у Золотому Луганської області розведення сил і засобів, яке тривало три доби.
- 11 листопада 2019 року було завершено відведення українських військ з позицій біля Петрівського та Богданівки у Донецькій області.
- 10 грудня 2019 року В.Зеленський у Парижі підписав Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року. У цьому документі було зазначено, що сторони «підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року».
Фактично, сьогодні – рівно два роки з часу завершення розведення військ біля Золотого, Богданівки і Петрівського.
- Розведення військ подавалося командою Зеленського як великий прорив у врегулюванні конфлікту на Донбасі, як замінник концепції П. Порошенка з введення миротворчих військ на Донбас.
- Вже 11 квітня 2020 року Зеленський звітував, що «Радий, що розведення сил допомогло зменшити обстріли. Ми бачимо результат. Військові бачать результат. Ми працюємо над тим, щоб узгодити нові ділянки і щоб на землі Донбасу запанував мир».
Сьогодні, через два роки після цієї «миротворчої» ініціативи ми бачимо, що «розведення» військ у 2019 році не мало жодних особливих наслідків. Це не припинило обстріли українських позицій.
- Спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі посол Мікко Кіннунен заявив, що в останній тиждень жовтня 2021 року ОБСЄ зафіксувала рекордну кількість порушень режиму припинення вогню на лінії розмежування з липня 2020 року.
- Тільки за 1 добу 11 листопада 2021 року місія ОБСЄ зафіксувала 399 порушень режиму припинення вогню в Донецькій області та 29 – у Луганській.
Це жодним чином не вплинуло на характер втрат українських військових: скажімо до «розведення», коли українські воїни вели проактивні дії, на кінець грудня 2019 року втрати української армії – 110 загиблих, то сьогодні, на 12 листопада 2021 року – 75 загиблих.
Але найголовніше те, що окупанти ділянки розведення перетворили в гарячі точки, їх постійно обстрілюють.
- До прикладу, у звіті СММ ОБСЄ 25 жовтня 2021 року у Донецькій області вказано, що місія зафіксувала 205 порушень режиму припинення вогню, зокрема 31 вибух, а також 3 порушення у Луганській області: «Більшість порушень режиму припинення вогню зафіксовано на схід від н. п. Чермалик (підконтрольний урядові, 77 км на південь від Донецька), на ділянці розведення в районі н. п. Петрівське (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька) та біля неї, а також північніше н. п. Широкине (підконтрольний урядові, 100 км на південь від Донецька).
- У Луганській області місія зафіксувала 3 порушення режиму припинення біля ділянки розведення в районі н. п. Золоте (підконтрольний урядові, 60 км на захід від Луганська)».
- У звіті ОБСЄ від 2 листопада 2021 року у Донецькій області СММ зафіксувала 524 порушення режиму припинення вогню, зокрема «48 вибухів (8 розривів боєприпасів, 7 вибухів від вихідного вогню та 33 вибухи невизначеного походження)». Більшість порушень зафіксовано в районах на північ і північно-північний схід від н. п. Широкине і на західно-північний захід від ділянки розведення в районі н. п. Петрівське (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька).
5 листопада окупанти випустили 19 мін по ділянці розведення сторін в околицях Золотого. Кілька осколків поцілили і в контрольно-пропускний пункт.
Сьогодні відбувається чергова концентрація російських військ біля українського кордону, яку чомусь українське керівництво вирішило замовчувати. І жодне розведення військ цьому не заважають.