Поточна аналітика

Ризики і можливості для України від підвищення цін на електроенергію в Німеччині

Базова ціна на електроенергію в Німеччині на початку тижня різко підвищилася (відразу на 25%), перевищивши 700 євро за мегават-годину. Як пише Bloomberg, це в 14 разів більше за середньосезонний показник за останні 5 років. Таке різке зростання цін на електроенергію пов’язане передовсім з ситуацією навколо газопостачання з РФ – зокрема по газопроводу «Північний потік – 1». Ця ситуація створює для України як ризики, так і можливості.

Ризики очевидні – зростання цін створює соціальну напругу в основних країнах ЄС.

  • Щоправда, цей тиск почав призводити до протилежного ефекту. Німецький уряд уже планує заходи, які дозволять країні обійтись взимку взагалі без російського газу. Зокрема, газосховища заповнюються дуже швидко, і заповнені вже на 80%.

У той же час створюються і додаткові можливості для України.

По-перше, щодо експорту електроенергії до країн Євросоюзу.

  • Ще з 30 червня 2022 р. було почато експорт електроенергії з України до сусідніх країн Євросоюзу (спочатку – Румунія, потім – Словаччина, Угорщина).
  • При ціні в 700 євро за мегават-годину, річний дохід України навіть за дуже консервативного прогнозу щодо підвищення пропускної здатності експорту до 800 МВт (з перспективою виходу на в 5-7 ГВт), дохід України від експорту електроенергії може скласти 4,9 млрд. доларів на рік.

По-друге – це додатковий аргумент для звільнення і збереження в українській мережі Запорізької АЕС.

  • Дії рф на Запорізькій АЕС – це, безумовно, і загроза ядерній безпеці світу, але також це частина економічного шантажу рф щодо Європи – наряду з обмеженнями постачання газу по «Північному потоку – 1».
  • В одному випадку – створення перешкод для накопичення газу, в іншому – для експорту електроенергії з України.
  • Це також додатковий аргумент для посилення безпеки – у т.ч. протиповітряної – біля наших АЕС (російські ракети вже неодноразово пролітали у безпосередній близькості, зокрема, від Південноукраїнської АЕС).

По-третє, це додатковий аргумент для потенційних інвестицій в енергогенеруючі потужності України (перш за все, Рівненської і Хмельницької АЕС), також у розбудову енергетичної інфраструктури (у т.ч. відновлення лінії «Хмельницька АЕС – Жешув», встановлення статичних компенсаторів – т.зв. статкомів – для запобігання сильним коливанням напруги, тощо).

  • Ще одна проблема, вирішення якої вже почалося, але поки що не завершене, – це перехід наших АЕС з російського ядерного палива («ТВЕЛ») на американське (Westinghouse).

По-четверте, це важливий політичний аргумент – Україна потрібна Євросоюзу не лише як потужна військова сила, що зупиняє агресію рф, але також як потенційний великий постачальник електроенергії. Тобто ще один додатковий аргумент, чому ми потрібні ЄС.