У демократичних країнах навіть під час війни влада підзвітна перед людьми. Відтак, громадяни мають право ставити владі питання. А влада зобов’язана на ці питання відповідати. І саме з відповіддю на ключові питання на прес-конференції було найбільше проблем.
Перше. Де звіт за 5 років правління? Протягом «гала-концерту» уряду одні обіцянки були замінені іншими. Президент взагалі практично не торкнувся теми звітування.
- Війна – не лише не пояснення відсутності звіту, а обтяжуюча обставина. Адже, щоб перемогти, треба весь час аналізувати свої дії і вдосконалюватись. А без звіту це неможливо.
- Лише побіжно, сором’язливо ішлося про зустріч Зеленського з путіним у 2019 році. Президент «забув» зміст розмови. Але «згадав», як начебто пояснював неможливість відведення військ і виконання «формули Штайнмаєра». Але навіщо тоді забезпечував перше і погодився на включення другої у підсумковий документ?
Друге. Чому саме зараз заговорили про воєнні втрати – і чому назвали саме 31 тисячу?
- Одіозна Безугла поспішила підтримати мудрість Зеленського – мовляв, «саме таку кількість повідомляв Генштаб». Однак повідомляв ще в грудні. Влада стверджує, що за три місяці важких боїв ситуація не змінилась?
- Чимало джерел відстежують динаміку українських втрат – і називають, на жаль, вищі показники. На це вже звернули увагу і в світових медіа – зокрема, New York Times.
- До того ж, названі російські втрати (150 тисяч убитих) – відрізняються від даних, які щодня називає Генштаб. Якщо дані Генштабу – це і загиблі, і «виведені з ладу» (важко поранені тощо) окупанти, це треба пояснювати відразу. Бо розчарування від руйнування міфів – дуже серйозний фактор допомоги ворожій пропаганді.
Третє. Чому президент уникає питання мобілізації, яка є частиною його прямих конституційних повноважень?
- Виправлення проблем, які перетворили мобілізацію на небезпечну для влади тему, цілком можлива навіть без зміни закону. Необхідно зайнятися безпосередніми обов’язками виконавчої влади за законом про мобілізацію, і одночасно чесно говорити із суспільством про виправлення конкретних проблем.
Четверте. Де відповіді на питання про фортифікації, боєприпаси і дрони?
- Отримати допомогу від партнерів буде набагато легше, якщо Україна демонструватиме ефективність використання власних ресурсів.
П’яте. Як влада планує забезпечувати єдність?
- Відмова відповідати на питання японського (!) журналіста про причини відставки Залужного, незрузумілі випади щодо «планів контрнаступу на столі в москві» і розмови про «аудит» не створюють враження порозуміння з військовими.
- Відсутність усвідомлення цінності єдності в політикумі і суспільстві, практично жодного слова подяки – показує, що уроки так і не вивчені, і головним завданням влада вважає своє збереження біля керма.
Шосте. Чому жодних висновків не зроблено щодо провалів у зовнішній політиці?
- Безапеляційні вимоги до партнерів, випади проти польських політиків, нерозуміння значення дипломатії (починаючи від призначення послів) – не ті підходи, які допомогли б прискорити надходження допомоги.
Влада показала відсутність бачення стратегії, відсутність розуміння, що і як робити, і покладається виключно на допомогу партнерів і везіння.
- Очевидно, це не та ситуація, на яку сподівались виборці Зеленського. Тому падіння довіри і підтримки щодо влади триватиме і прискорюватиметься.
- Щоб уникнути похмурих сценаріїв, створення професійного уряду національної єдності стало нагальною необхідністю.