За даними Національного агентства з запобігання корупції, щомісяця 24-27 тис. українських компаній стикаються із блокуванням своїх податкових накладних Державною податковою службою. Це приблизно 10-11% від усієї кількості компаній, які подають податкові накладні.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук оприлюднив навіть ще більш сумні цифри – за його даними, із блокуванням податкових накладних стикається 28% українського бізнесу.
При цьому найбільше процес блокування податкових накладних б’є по українських виробниках. Якщо по імпортерах ситуація більш проста (там при купівлі і продажі той же самий товар), то у виробників є велика кількість комплектуючих, вони мають подати і погодити в податковій таблицю платника податку.
Таблиця платника ПДВ повинна містити інформацію щодо специфіки діяльності компанії, зокрема про коди товарів, послуг, які закуповуються та реалізуються. До таблиці даних обов’язково надається пояснення, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Автоматично податківці зараховують подані таблиці платників податку лише сільгоспвиробникам. Усім іншим може прийти (і доволі часто приходить) відмова. Тобто проблеми починаються вже на цьому етапі.
Показово, що і ДПС, і Гетманцев посилаються на відсоток заблокованих декларацій (0,9%), а не на відсоток підприємств, які стикаються з проблемою блокування (більше 10%).
При цьому Гетманцев намагається виправдати дії податківців тим, що майже по половині заблокованих накладних навіть не подаються документи на розблокування. “З усіх 0,9% заблокованих ПН щодо 46% навіть не подаються документи на розблокування. А ось це вже свідчить про фіктивність відповідних операцій”, – пояснив Гетманцев в інтерв’ю Delo.ua
Спілка українських підприємців ці дані не підтверджує. За її даними, з приблизно 24-27 тис. компаній, чиї податкові накладні блокують, близько 20 тис. подають скарги. При цьому у 19 тис. ці скарги задовольняються.
Але навіть по тих 4-7 тисячах, які не оскаржують блокування, відсутність оскарження не означає обов’язково фіктивні операції. Доволі часто мова йде про відносно невеликі суми (хоча середня сума однієї заблокованої ПН у жовтні 2023 р. перевищувала 22 тис. грн.), і підприємства вирішують просто не витрачати кошти, час і зусилля на намагання їх розблокувати.
ДПС заявляє, що за 2023 р. загальна сума ПДВ по зупинених податкових накладних, за якими не було оскарження, становить 167,9 млрд. грн. – мовляв, «ефект для держбюджету колосальний». Але за підрахунками і НАЗК, і народного депутата від «Європейської солідарності» Ніни Южаніної, насправді згадана цифра в рази менша.
За підрахунками НАЗК, загальна сума заблоковано податкового кредиту за 11 місяців 2023 р. близько 50 млрд. грн. А за підрахунками Ніни Южаніної, після розблокування оскаржених сум за 2023 р. сума заблокованого податкового кредиту – лише близько 12 млрд. грн.
Пізніше ДПС виправдовувалася, що згадана сума у 167,9 млрд. грн. – це не за 2023 р., а починаючи з 2017 р. Але навіть офіційна статистика ДПС по заблокованих податкових накладних за цей рік ніяк цю суму не підтверджує.
Тобто дані і НАЗК, і Южаніної вказують на низьку ефективність для державного бюджету з точки зору блокування податкових накладних і дії т.зв. СМКОР – системи моніторингу критерії і оцінки ризиків.
При цьому практика блокування податкових накладних вже множить корупцію. За даними дослідження USAID “Актуальні питання зупинення реєстрації ПН”, майже 40% малих і середніх підприємств України для вирішення питання розблокування податкових накладних наймали сторонніх консультантів. Вартість розблокування однієї ПН коштує в середньому 5 тис. грн.
І часто ці «консалтингові послуги» ґрунтуються не на глибокому знанні податкового законодавства, а на зв’язках «консультантів» із регіональних податковими. І цілком імовірно, що частина такого гонорару за консалтингові послуги йде податківцям.
Лише за цей рік влада вже кілька разів вносила зміни до профільної постанови КМУ №1165 – останній раз 9 грудня 2023 р. Але проблема досі залишається. Держбюджет отримує від такого блокування податкових накладних мінімум додаткових коштів, але проблеми для бізнесу (у т.ч. з точки зору наявності обігових коштів) створюються доволі значні – що гальмує економічне зростання, створює ризики для збереження робочих місць, виплати зарплат, а також у т.ч. і з точки зору збереження і збільшення податкових надходжень.