На даний момент зовнішня торгівля України розбалансована чи не найбільше – принаймні за останню чверть століття. Як ми писали раніше, за 11 місяців 2025 р. імпорт товарів (75,4 млрд. доларів) вже вдвічі перевищував експорт (36,8 млрд. доларів).
І хоча причин такого величезного дисбалансу кілька – у т.ч. активний імпорт озброєння, зниження обсягів врожаю, тощо. Але одна з ключових причин – це втрата «торговельного безвізу» з Євросоюзом, яка сталася через невдалу зовнішню політику української влади і небажання помічати проблем з експортом агропродукції – ще з кінця 2022 р.
Значною мірою ситуація залишається відносно стабільною і гривня не летить у прірву завдяки активній допомозі наших зовнішніх партнерів.
Нацбанк у своєму Звіті про фінансову стабільність (грудень 2025 р.) обережно прогнозує поступове покращення зовнішньої кон’юнктури для України, хоча і визнає негативний вплив втрати «торговельного безвізу» з ЄС.
За прогнозом НБУ, кон’юнктура на світових товарних ринках у 2026 р. дещо покращуватиметься для України. Зокрема, зберігатимуться нинішні сприятливі ціни на кукурудзу та пшеницю – зокрема, завдяки високому світовому попиту – у т.ч. для потреб тваринництва.
Також занепокоєння щодо врожаїв соняшнику в ЄС та Україні утримуватиме ціни на олію на високих рівнях.
По другому найбільшому експортному товару України – чорних металах – ситуація теж радше «обережно позитивна». Ціни на залізну руду можуть дещо знизитися з огляду на збільшення виробництва, передусім в Австралії та Бразилії, проте політика декарбонізації сприятиме їх утримуванню на відносно високих рівнях. До того ж, пожвавлення промисловості в Європі та відповідно зростання попиту на сталь підтримають її ціну.
На що варто звернути увагу, передовсім, металургам – з початку 2026 р. в ЄС повноцінно діятиме механізм вуглецевого коригування на кордоні СВАМ для низки продуктів, зокрема металургійних. За розрахунками Єврокомісії, експорт товарів, що підпадають під СВАМ, становить 2% ВВП України. Поступове запровадження СВАМ триватиме до 2034 року. Сума цього податку зросте з 2.5% до 100% різниці вартості викидів. Ці зміни наступного року помірно вплинуть на український експорт металів до ЄС.
Ціни на нафту коливатимуться поблизу поточного рівня, оскільки розширення пропозиції учасниками ОПЕК+ та країнами поза цієї організації компенсується зростанням попиту в Європі, США та Південно-Східній Азії.
Ціни на газ також прогнозують близькими до поточних, оскільки на них різноспрямовано впливатимуть послаблення попиту Китаю та настання холодів.
Подальше припинення постачання газу в Європу з росії компенсуватиметься постачанням скрапленого газу із США та розгортанням «зеленої» енергетики. Утім ціни на енергоносії будуть волатильними, можливі загострення міжнародних конфліктів можуть призводити до їх нових стрибків.
Нацбанк радше позитивно оцінює оновлений режим торгівлі України з ЄС, який запрацював з кінця жовня 2025 р. (порівняно до ситуації, яка мала місце в липні-жовтні 2025 р.), але визнає, що умови експорту стали гіршими, ніж за «торговельного безвізу», що діяв до червня цього року.
За оцінкою НБУ, у 2025 р. обяги міжнародної допомоги будуть близькими до запланованих на цей рік 52 млрд. доларів.
А рішення Європейської Ради виділити Україні ще 90 млрд. євро у 2026-2027 р. безумовно підтримає платіжний баланс України, незважаючи на дисбаланс у зовнішній торгівлі.
Нацбанк також прогнозує, що рівень міжнародних резервів НБУ залишатиметься на рівні близько 50 млрд. доларів (станом на початок грудня 2025 р. – 55 млрд. доларів, що покриває 5,6 місяці імпорту, при мінімальному стандарті покриття в 3 місяці).