15 березня 2023 р. Верховний Суд Британії виніс рішення на користь України у справі про «борг Януковича» на $3 млрд.
«Борг Януковича» це заборгованості України перед росією за єврооблігаціями на загальну суму $ 3 млрд, які виникли у грудні 2013 р. з ініціативи президента-втікача В. Янукович та екс-прем’єра М. Азарова. При цьому цих грошей вистачило уряду Азарова на три дні. Вони нібито пішли на «погашення боргів із соціальних зобов’язань», а насправді – повернулися назад в рф як оплата за поставлений в Україну газ.
Кредит був фактично політичним хабарем на особливих умовах Януковичу за відмову від євроінтеграції. Після втечі Януковича до кураторів з Москви, росія неодноразово використовувала тему боргу для тиску на Україну, вимагаючи негайного дострокового повернення, відмовляючись від його реструктуризації, погрожуючи заблокувати фінансування з боку МВФ та ін.
Нині Верховний Суд вирішив, що справу потрібно направити на судовий розгляд за повною процедурою у відкритому засіданні, де розглядатимуться аргументи України про примус до позики. росія, натомість, намагалась переконати англійський суд застосувавши скорочену процедуру і тим самим уникаючи детального дослідження англійським судом своїх дій. Це також означає, що до фінального рішення суду Україна не повинна сплачувати виплати за боргом.
Зеленський, коментуючи це рішення у своєму відеозверненні наприкінці 385-го дня війни, так і не згадав «попередників», які з 2015 року системно та послідовно відстоювали інтереси України у цій справі і в переговорах з МВФ та кредиторами, і у британських судових інстанціях.
Спроби звільнитися від цього одіозного боргу почалися ще в березні 2015 року. Петро Порошенко в інтерв’ю агентству Bloomberg назвав кредит у $3 млрд хабарем, який його попередник отримав за відмову підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.
Завдяки старанням міністра фінансів України Н.Яресько, були проведені кілька раундів переговорів, в результаті яких були вироблені прийнятні для більшості кредиторів України умови, які одночасно відповідали інтересам України. 16 листопада 2015, після декількох ультиматумів Уряду України, Путін заявив, що росія погоджується на відтермінування платежів за російською частиною боргу та перенесенням платежів з 2015 на 2016—2018 роки. У грудні 2015 року уряд запровадив мораторій на виплату боргу за цими єврооблігаціями. У квітні 2016 року п’ятий Президент Петро Порошенко підписав закон, який зробив мораторій на виплату Україною росії частини державного боргу безстроковим.
Не маючи ділі важелів для тиску, росія у лютому 2016 р. подала позов до України у Високий суд Англії та Уельсу про стягнення заборгованості по облігаціях в розмірі $3 млрд. Натомість Україна у травні 2016 надала до Високого суду Англії та Уельсу свої заперечення проти позову росії, як випливає з тексту, угоду про надання кредиту було укладено в результаті «примусу України» з боку росії, що здійснювалося протягом всього 2013 року з метою не допустити укладення угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Спочатку суд першої інстанції Англії прийняв сторону рф. Але українська сторона не здалася і подала апеляцію. У вересні 2018 р. суддя апеляційного суду вирішив, що суд першої інстанції помилково не став розглядати аргументи української сторони. Відтак справа має слухатися в рамках повноцінної процедури, що відстрочить можливість стягнення боргу на користь рф. Фактично, 15 березня 2023 р. Верховний суд лише підтвердив раніше винесений Апеляційним судом вердикт.
Тепер на росію лягає тягар доведення суду, що погрози в сторону України не вплинули на рішення України випустити єврооблігації, що в подальшому були використані росією як один з інструментів зброї проти України.
Але це ще не остаточна перемога України. Успіх захисту України залежить від того, чи зможе вона встановити, що росія погрожувала застосуванням сили та що ці погрози були причиною рішення України укласти угоду.
Як зазначив Петро Порошенко, сьогодні справа честі держави довести цей символічно важливий процес до остаточної перемоги.