У ситуації зі скандальним, тепер уже колишнім, заступником мінстра внутрішніх справ Гогілашвілі, прем’єр-міністр Шмигаль повівся у кращих традиціях «зеленого» антикризового піару. Треба зробити вигляд, що нічого не відбулося, у надії, що все саме розсмокчеться, а потім «відмазати» з порушенням існуючих процедур.
Принаймні саме таке враження складається від відповіді прем’єра депутатці від «ЄС»: «Стосовно ситуацію із заступником міністра внутрішніх справ – ви знаєте, він був звільнений за власним бажанням. Стосовно знаходження групи людей на цьому блокпості – фактично в машинах їхали співробітники, які їхали для відповідних дій на цій території. Стосовно більшої інформації – дайте, будь ласка, депутатський запит, якщо це негрифована інформація стосовно групи осіб», – сказав голова уряду.
У цій хамській, як щодо народного депутата, і багатошаровій з погляду закладених смислів, відповіді міститься кілька посилів:
У розумінні Шмигаля, це не протиправний вчинок посадової особи, який підлягав би засудженню хоча б з етичної точки зору, а «ситуація». Мовляв, так склалося. А й справді – якби патрульні на блок-посту належним чином не виконували свої роботи, або злякалися погроз чиновницького хамла, то нічого б не випливло, кар’єра Гогілашвілі продовжувалася б у такому ж дусі далі.
«Немає людини – немає проблеми». Саме цієї фразою, яку приписують Сталіну, передається наступний посил. Мовляв, А що вам треба, він же звільнився за власним бажанням.
Прекрасний спосіб уникнути відповідальності! І надзвичайно дієвий, як доводить досвід останніх років. Саме у такий спосіб вдалося уникнули відповідальності, скажімо, за зрив оборонного замовлення та борги перед військовими, міністрові оброни О.Тарану. Таким же чином за цю ж сферу уникнув відповідальності міністр з питань стратегічних галузей промисловості та віце-прем’єр О. Уруський. Не бажаючи відповідати за провали в економіці, свою посаду сам залишив перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки О. Любченко.
А приклад їм всім подав колишній керівник О.Гогілашвілі – А.Аваков, – який до цього пробув на своїй посаді, як він сам написав, 7 років, 4 місяця та 16 днів.
Але навіть міністрові охорони здоров’я, на совісті якого тисячі смертей українців, навіть не сам покинувши свою посаду, все одно уникнув відповідальності. Адже нема людини на посаді – немає відповідальності. І проблем жодних немає, як вважає Шмигаль, услід за Зеленським.
Врешті, Шмигаль розкрив механізм подальшого відмазування від відповідальності чоловіка улюбленої секретарки Зеленського: зробити вигляд, що Гогілашвілі виконував надсекретне завдання на тому блок-посту, а тому засекретити всю інформацію щодо того, з якого дива він їздив на броньованому авто з охороною та хамив патрульним. Адже це народні тільки депутати можуть не отримати інформації без відповідного допуску для державної таємниці. Для секретарки Зеленського таких формальностей не треба…
Останній (last but not least) посил лежить на поверхні: «пішітє пісьма», себто депутатські запити, або просто відстаньте. Шмигалю нема на такі дрібниці часу, поки він зайнятий «великим крадівництвом».