Поки чинна українська влада блокує можливості для парламентської діяльності опозиції (фактично – стріляє собі в ногу), сплила на поверхню ситуація з відсутністю «єдиного голосу» у питанні шведських винищувачів Gripen.
Київ розпочав переговори зі Швецією щодо можливості отримання реактивних літаків у 2023 році. Вже у серпні 2023 р. Володимир Зеленський під час візиту у країну заявив, що підготовка льотчиків розпочалася. При цьому восени 2023 року українські пілоти успішно пройшли ознайомчу підготовку на шведських винищувачах Gripen. Тоді міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що українські пілоти отримали дозвіл на випробувальні польоти. Більше того, Міноборони України заявляло, що Gripen – другі за пріоритетністю після F-16 літаки для ЗСУ.
У лютому 2024 р. в інтерв’ю «Голосу Америки» льотчик ПС ЗСУ Фантом розповів, що Gripen міг би значно зміцнити українську авіацію. «Це дуже сучасний літак, він пройшов багато етапів модернізації і наразі той офіційний парк, який мають у своєму складі шведські Повітряні сили, може як придушувати сили ППО противника, завдавати точкових вогневих уражень, так і те, що англійською називають standoff weapon – тобто зброї на відстані, яка не дозволяє вразити свій літак», – зазначав пілот.
Але наприкінці травня 2024 р. з’явилася інформація, що передача шведського винищувача Gripen була поставлена на паузу заради концентрації на F-16 . Тоді міністр оборони країни Пол Йонсон зазначив, що це було рішенням коаліції, яке пов’язано із наданням пріоритету саме американській машині з метою концентрації зусиль та ресурсів.
Однак у липні стало відомо, що рішення зупинити роботи над отриманням Gripen походило саме з України. Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом в інтерв’ю «Голосу Америки» повідомив, що відмова від Gripen «не має нічого спільного з рішенням шведського уряду». І оскільки Стокгольм поки не може надати Gripen, було ухвалено рішення надати ЗСУ, зокрема, літаки повітряного спостереження ASC 890.
Тобіас Біллстрьом прямо зазначив, що в цілому таке рішення дійсно логічне:
F-16 значно більше, як у кількості літаків можливих для передачі, так і стосовно країн-донорів.
Обслуговувати паралельно два принципово нові для України літаки є складним завданням, особливо в умовах, коли вони потрібні «на вчора». Йдеться не лише про підготовку пілотів, але й груп обслуговування, ремонтників, інженерів, інфраструктури тощо.
Якщо підготовка українських пілотів та ремонтників на F-16 здійснюється за рахунок зусиль одразу декількох членів НАТО, то навчання на Gripen було б покладено на Швецію, максимум ще на Чехію.
То ж це нібито логічне рішення перекреслюється інформацією про те, що Україна дала згоду на отримання французьких винищувачів Mirage. 6 червня 2024 р. президент Франції Емманюель Макрон офіційно повідомив про передачу Україні винищувачів Mirage 2000-5 до кінця 2024 року.
Тобто Україну не лякає можливість опанування та введення в експлуатацію відразу двох різних винищувачів четвертого покоління. F-16 та Mirage 2000-5 будуть проводитись паралельно.
Безумовно це вагоме посилення можливостей Повітряних сил та ЗСУ загалом.
Але логіка такого рішення є доволі складню для розуміння, адже Gripen є новішими і простішими в експлуатації машинами, він значно дешевший за американські F-16, а також вважається простішими у навчанні.
Mirage 2000 не випускають з 2007 року. Сьогодні ці винищувачі перебувають на озброєнні у Франції, Єгипту, Індії, Греції, Тайваню, Перу та Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак більшість цих країн уже розпочала перехід на сучасніші Dassault Rafale. Тим більше пілотів, які мають знання англійської мови (яка використовується при навчанні й у Швеції) більше, аніж знавців французької.
Раптом 14 липня заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква «Голосу Америки» заперечив, що в Україні відмовлялися від винищувачів Gripen. Навпаки, нібито після вступу Швеції до НАТО Україна поновила активні переговори щодо отримання винищувачів Saab JAS-39 Gripen.
Таким чином, вже вкотре проявилася непослідовність України у стосунках зі своїми патнерами. То ж, як зазначають експерти, зважаючи на існуючу інформацію щодо «Грифонів», «уже й не доводиться виключати, що й F-16 «затримуються» не стільки по волі країн-донорів, але й тому, що наша сторона себе в негласній площині десь повела себе занадто своєрідно».