Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук заявила, що в Україні треба побудувати таку систему національного спротиву, щоб в України навчалися інші країни.
- «Ми встановимо новий світовий стандарт нацспротиву, у нас навчатимуться інші країни», – заявила Верещук.
- За її словами, розвиток системи національного спротиву залишається у фокусі уваги Офісу Президента: «Підготовка цивільного населення до протидії агресору є можливістю для плідної співпраці між державним і приватним сектором. Дрони, тактична медицина, OSINT, основи виживання, вогнева підготовка тощо – широке поле для державно-приватного партнерства. Майбутнє за гібридною системою державних і приватних центрів підготовки», – підкреслила посадовиця.
Такі заяви з вуст представників чинної влади звучать вкрай цинічно, оскільки суперечать реальній практиці напередодні повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 р.
- Тоді влада продемонструвала нездатність належним чином підготувати країну до війни, що спричинило величезні людські втрати, окупацію значної частини територій та руйнування економіки.
На жаль, Україна стала прикладом того, як не варто готуватися до війни.
Реальність показала суттєві недоліки у військовій та цивільній підготовці у 2021 – на початку 2022 р., і лише героїчний спротив народу та швидка самоорганізація суспільства дозволили зупинити ворога.
- Особливо огидно чути про «світові стандарти» від Верещук, на якій лежить повна відповідальність за провал евакуації українських громадян у лютому-квітні 2022 р.
Головні прорахунки влади у 2021 – на початку 2022 р.:
- Публічне заперечення загрози повномасштабної війни, попри зосередження російських військ на кордонах та численні попередження західних партнерів.
- Відсутність підготовки цивільного населення та військових структур до війни через систематичне «заколисування» суспільства.
- Замість розширення та фінансування територіальної оборони у 2021 р. влада намагалася скоротити військові видатки на користь програми «Велике крадівництво».
- Відсутність масових навчань для громадян із тактичної медицини, виживання, користування зброєю, координації у разі війни, що є стандартною практикою, наприклад, у Фінляндії та Ізраїлі.
- Координаційний хаос у перші дні війни, відсутність чітких інструкцій щодо евакуації населення, паніка в органах влади, проблеми з комунікацією та недостатня взаємодія між ЗСУ, місцевими адміністраціями та добровольцями, що призвело до численних невиправданих жертв серед мирного населення..
- Загибель мирних громадян, яких закликали використовувати «коктейлі Молотова» проти регулярних військ окупантів у Херсоні – прямий наслідок бездарної політики підготовки до війни.
Тож перед тим, як говорити про «новий світовий стандарт», влада має довести, що здатна підтримувати національну безпеку України на практиці, а не у виступах давно вже дискредитованих посадовців. Показниками будуть необхідні законотворчі ініціативи з боку КМУ та президента, а також навчання цивільного населення.
І якщо Україна справді хоче стати взірцем у підготовці населення до війни, влада має не просто робити гучні заяви, а провести реальну роботу над помилками.
«Європейська Солідарність» неодноразово наголошувала на необхідності створення національної стратегії оборони, розширення тероборони та запровадження обов’язкового навчання громадян. Попри повномасштабну війну, держава досі не створила комплексної системи підготовки цивільного населення.
Без цих кроків жодна система спротиву не буде дієвою, а гучні заяви посадовців залишаться лише політичними гаслами.