«Свобода» у часи Зеленського розуміється як можливість безкарно чинити будь-які злочини, якщо ти лояльний до влади.
Вже неодноразово згадувалися випадки Татарова, Портнова, Трухіна, Єрмака, самого Зеленського.
Повною мірою це стосується і злочинів щодо журналістів.
Україна скочується все нижче у рейтингу міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF). У «Світовому індексі свободи преси 2021» Україна опустилася на 97 місце.
За даними моніторингу Національної спілки журналістів (НСЖУ), за 10 місяців поточного року на підконтрольній українському урядові території відбулося 59 інцидентів із застосуванням сили до представників ЗМІ під час виконання ними професійної діяльності. Фактично в Україні щоп’ять днів нападають на журналістів або пошкоджують їхнє майно.
Лише за перші три місяці цього року на журналістів атак було скоєно на третину більше, ніж у 2020 році.
Так і не розкритими залишаються вбивство черкаського журналіста Вадима Комарова, якого невідомий чоловік ззаду тричі вдарив по голові обрізком арматури, резонансне побиття журналістів у місті Дніпро цьогоріч у липні, інші випадки нападів на журналістів.
З останнього: в Ужгороді в неділю вранці 5 грудня невідомі підпалили автомобіль місцевого журналіста Павла Білецького. Також згорів автомобіль його дружини. Білецький є засновником та головним редактором інформаційного агентства ЗІДО, членом правління Закарпатської облорганізації НСЖУ.
14 Вересня 2021 р. Офіс генерального прокурора України (ОГП) та медійні й правозахисні громадські організації підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю для посилення боротьби з безкарністю за напади на журналістів. Однак його ефективність перебуває на рівні меморандуму між урядом та центральною владою щодо тарифів на ЖКГ.
Навіть нібито розслідувані випадки залишають гіркий осад. Навіть після того, як справа щодо злочину проти журналіста потрапить на розгляд до суду, це не гарантує покарання обвинувачуваному.
Лише у листопаді цього року експерти ІМІ зафіксували в Україні 12 випадків порушень свободи слова. З них половина (шість) випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Серед випадків цензури зафіксовано закриття англомовного видання «Kyiv Post», редакція якого заявила про тиск власника Аднана Ківана. До категорії «цензура» також зараховано заяви колишніх журналістів телеканалу «Дом» про отримання з Офісу президента вказівок та про цензурування новин.
Станом на 30 вересня цього року поліція розслідувала 172 таких кримінальних провадження (з урахуванням справ, розпочатих у минулі роки). Але лише по двох з них (!) правоохоронці повідомили про підозру.
Назагал до суду за 9 місяців нинішнього року поліція направила всього 17 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів (близько 10% всіх справ). Натомість 69 відповідних кримінальних проваджень поліція закрила ще на стадії досудового слідства.
І це при тому, що з початку року ІМІ зафіксував щонайменше 165 випадків порушень свободи слова, 84 випадки перешкоджання, 21 побиття, 15 кіберзлочинів, 12 погроз, 11 обмежень доступу до інформації та шість випадків цензури. А станом на 28 грудня 2020 р. протягом року було зафіксовано 229 випадків порушень свободи слова зафіксували експерти ІМІ в Україні. З них 171 випадок стосувався фізичної агресії проти журналістів.
8 липня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області виправдав обвинувачуваного в нападі на журналістів програми “Гроші” охоронця котеджного містечка в селі Вишеньки на Київщині. Підстава – недоведеність в діянні охоронця складу кримінальних правопорушень.
Національна поліція України відмовляється затримувати та відкривати кримінальне провадження проти Віталія Городиського, якого ідентифікували як ініціатора нападу на фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного.
Національна поліція закрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі журналістів програми “Схеми”, на яких напали навесні 2019-го в селищі Чабани на Київщині під час знімання сюжету про виділення в приватні руки державних земель, якими розпоряджається Національна академія аграрних наук України.
Обвинувачені у нападі на журналістів «Схем» ексголова правління «Укрексімбанку» Євген Мецгер, ексдиректор департаменту інформаційної політики банку Володимир Пікалов, колишній директор департаменту банківської безпеки установи Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осіпов. заявили, що не визнають своєї провини. 12 листопада в мережі поширили відео, на якому співробітники банку оплесками зустрічають поновленого на посаді Тельбізова.
При цьому поза звітами поліції та прокуратури залишаються провадження, в яких йдеться про правопорушення щодо журналістів, але які відкриті не за журналістськими статтями.
Експерти ІМІ звертають увагу також на цьогорічне зростання випадків цензури в Україні в порівнянні з минулим роком. Так, за словами медіаекспертки Катерини Дячук, у 2020 році ІМІ зафіксував два випадки цензури, а за неповний 2021 рік – уже шість.
Дійшло до того, що Зеленський сам стає причетним до тиску на журналістів.
Так, охоронці президента Зеленського збили з ніг журналістку «Прямого каналу» Ганну Дзьобу, яка намагалась поставити запитання Володимиру Зеленському на вулиці після закінчення кількагодинного пресмарафону «30 запитань Президенту України» у Києві.
У жовтні ведуча ток-шоу «Зворотний відлік» на телеканалі «UA: Перший» Мирослава Барчук заявила про тиск на редакцію зі сторони Офісу президента. Вони нібито намагалися контролювати, які гості можуть з’явитися в ефірі.
Але найбільшого резонансу набув випадок з головним редактором «Цензор.Нет» Ю.Бутусовим, який ставив незручні питання Зеленському. Експерти ІМІ зафіксували тиск Державного бюро розслідувань через давнє оприлюднене відео, на якому він стріляє з гаубиці Д-20. При цьому ДБР відкрило кримінальне провадження за статтями, які не стосуються цивільних. Сам Бутусов, як і низка експертів, вважають такі дії помстою президента Володимира Зеленського за конфлікт на прес-марафоні 26 листопада.