Наприкінці минулого тижня було оголошено відразу дві додаткових ініціативи влади щодо обмеження виїзду чоловіків за кордон.
По-перше, Державна прикордонна служба, посилаючись на нещодавні зміни до Правил перетинання державного кордону, визначених Постановою КМУ від 27.01.1995 № 57, по суті скасувала систему «Шлях» – водії, які прямують за волонтерськими, гуманітарними вантажами, тепер мають проходити кордон на загальних підставах. Тобто, якщо у водіїв-чоловіків немає пільг за іншими напрямками (багатодітний батько, опікун особи з інвалідністю тощо) – виїзд для них тепер закрито.
По-друге, Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що призупиняє видачу листів сприяння для виїзду за кордон журналістів та митців (у т.ч. музичних груп).
Радник міністра культури Дмитро Золотухін пояснив це тим, що «тільки за 2024 рік (здебільшого за його першу половину, коли законодавство про мобілізацію було посилене) з-за кордону не повернулося більше 500 чоловіків, які виїхали за допомогою листів-пропозицій МКІП”. І, мовляв, «по кожному такому кейсу Нацполіція відкрила кримінальні провадження за статтею 332-3 ККУ (незаконне перетинання державного кордону України в особливий період)».
Пояснення цікаве, особливо зважаючи на те, що в Кримінальному кодексі України взагалі відсутня стаття 332-3. Є стаття 332-2 «Незаконне перетинання державного кордону України» (але її було прийнято в 2018 р. і вона більшою мірою стосувалася незаконного в’їзду в Україну російських окупантів і пропагандистів»).
Правоохоронні органи могли використати і «класичну» ст.332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України» – аби відповідно притягнути чиновників МКІП до відповідальності.
Невипуск же з України журналістів і митців – це шлях до інформаційної і культурної ізоляції України. Це також шлях до зниження пожертв, які ті ж самі музичні групи як відсоток з прибутків від закордонних гастролей передавали через волонтерів ЗСУ.
А перешкоджання відрядженням народних депутатів – це зрив парламентської дипломатії, яка стає критично важливою на тлі провалу дипломатії «офісної».
Замість того, щоб боротися з конкретними порушеннями і зловживаннями системою «Шлях», влада у своєму стилі вирішила повністю ліквідувати систему – таким чином паралізувавши цілу низку налагоджених процесів виконання відряджень.
Проблема «Шляху» – це проблема, яку влада сама створила і яку вона намагалася останні 2,5 роки вирішувати. Причому і створення, і «вирішення» не були розумними.
Тепер же систему взагалі скасували. Як волонтерам тепер завозити гуманітарну допомогу? – відповіді поки що немає. До того ж, «Шляхом» користувалися водії бізнес-перевезень – тобто ефект для українського експорту, який переживає не найкращі часи, буде негативним.
Відчувається, що у влади немає відповіді на питання «що робити?» у т.ч. і у цій сфері.
Проте, нагадаємо, що влада з готовністю використовувала право обмежувати виїзд чоловіків за кордон – аби обмежувати політичних опонентів (від мера Чернігова до Петра Порошенка) та винагороджувати слухняних.
При тому проблеми з «СЗЧ» народних депутатів (діючих і колишніх) існують насамперед у «Слузі народу»: залишилися за кордоном під час війни, зокрема, А.Холодов, О.Куницький, втік і гадить Україні А.Дмитрук, використали виїзд для туризму Ю.Арістов (Мальдіви) та М.Тищенко (Таїланд). Але за таку поведінку теж повинні відповідати конкретні депутати і конкретна фракція – вона не може використовуватись як підстава для зриву парламентської дипломатії.