21 травня в Мадриді був застрелений Андрій Портнов. Іспанська суддя засекретила розслідування, а мотиви вбивства досі офіційно не оприлюднені. Портнов з перервами перебував під санкціями з 2014 року, включно з американським «списком Магнітського» з 2021 р., і неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях як особа, що впливала на судову систему та переслідувала медіа.
Центр «Миротворець» задокументував факти співпраці Портнова з Кремлем під псевдонімом «Рашидович Казбек». Він передавав москві конфіденційну інформацію, координував інформаційні атаки, просував вигідні росії законопроєкти, керував підконтрольним телеканалом NewsOne та створював псевдоправозахисні структури. Усе це – в межах стратегії рф зі знищення української державності.
Незважаючи на масштаб доказів, з 2019 по 2025 р. РНБО не запроваджувала жодних санкцій проти Портнова. Натомість у 2025 р. під репресивні санкції потрапив Петро Порошенко.
Зеленський неодноразово заперечував співпрацю з Портновим. Наприклад у травні та жовтні 2019 р.
Однак велика частина коштів, отриманих кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським на його виборчу кампанію надійшла від людей, тісно пов’язаних з Андрієм Портновим. Про це свідчать результати розслідування Бігус.INFO.
Відомо також, що перший глава його адміністрації А.Богдан, а також заступники глави адміністрації А. Смірнов та О. Татаров тісно пов’язані з Портновим.
Багато ініціатив і заяв Зеленського корелюються з відповідними заявами Портнова, зокрема щодо закону про люстрацію високопосадовців, які перебували на своїх посадах у період 2014-2019 рр.
Вже після його смерті у ЗМІ з’явилася інформація, підтверджена з кількох джерел, про те, що Портнов перед своїм вбивством побував в Україні.
Ба більше, під час візитів в Україну він зустрічався із президентом Зеленським, керівником його канцелярії Єрмаком та першим заступником глави ОП Татаровим.
Загибель Андрія Портнова в Мадриді та інформація про його візити до України, зокрема ймовірні зустрічі з президентом Зеленським, главою ОП Єрмаком і заступником Татаровим, відкривають цілу низку політичних запитань, на які влада вперто уникає відповідей. Упродовж десяти днів після появи цієї інформації в публічному просторі з Банкової не прозвучало жодного слова. Жодної заяви від президента, його пресслужби, речника, бодай натяку в телеграм-каналах «наближених експертів». Повна тиша – ніби нічого не сталося.
Між тим, ідеться не просто про скандал. Якщо людина, яку західні союзники вважають корумпованим російським агентом, приїжджає в Україну під час війни, спілкується з першими особами держави, а за кілька днів після цього її вбивають – суспільство має право на правду. І не лише суспільство. Йдеться також про довіру міжнародних партнерів, які надають Україні безпрецедентну підтримку у війні з росією. І які абсолютно справедливо можуть поставити питання: а з ким саме вони мають справу в Києві?
Немає і не може бути жодного морального чи політичного виправдання для ігнорування настільки чутливої теми. Якщо Портнов справді зустрічався із Зеленським і Єрмаком, то це ставить під сумнів не лише моральну легітимність цієї влади, а й викликає пряме занепокоєння щодо її здатності протистояти російському впливу.
«Європейська Солідарність» підготувала низку запитів до ДПСУ, керівництва УДО та ОП з вимогою надати повну інформацію щодо підстав на безперешкодний перетин кордону паном Портновим, чи відвідував він урядовий квартал, а також приміщення ОП, КМ та інші, розташовані там. Не можна дозволити владі замовчати цю тему.
Лише публічно доступної інформації достатньо щоб стверджувати про системну толерантність влади принаймні до однієї особи, яка тривалий час, свідомо і цілеспрямовано співпрацювала з ворогом.
Інформація про наявність контактів із Портновим незадовго до його загибелі потребує негайних пояснень з боку президента та його команди. В іншому разі це може викликати підозри щодо змови мовчання з метою приховування важливої інформації. І ці підозри шкодять не президентові Зеленському чи його команді, вони шкодять іміджу України.