У влади, схоже, є особливий різновид інформаційної оборони – «українська балістика».
Коли в публічному просторі стає тісно від згадок про друзів Зеленського, «Мідаса», «Карфагену», «Фореста Гампа», НАБУ, САП та інших незручних запитань про топ-корупцію, їх намагаються «збити» згадками про близькі перспективи української «зброї відплати».
Дослідження нардепа Я. Железняка свідчить: збільшення кількості заяв про готовність української балістики мало не прямо корелює з актуалізацією в інформаційному просторі питань топ-корупції за часів Зеленського.
Народний депутат Ярослав Железняк підрахував: від першої прямої заяви Володимира Зеленського про успішне випробування української балістичної ракети 27 серпня 2024 року таких публічних повідомлень назбиралося вже 60, причому рівно половина з них припала суто на 2026 рік.
При цьому активізація розмов про українську балістику за участі «конструктора» Штілермана з Fire Point відбулася 21.11.2025 – через тиждень з невеликим після «МіндічГейту» (антикорупційної операції НАБУ і САП «Мідас»), де головним фігурантом виступав один з друзів Зеленського.
60 заяв – це вже достатній матеріал, щоб суспільство мало право знати: чи не визначається їхня поява просто потребою Банкової змінити інформаційний порядок денний, а не реальними досягненнями українських розробників?
Бо нам потрібні не красиві анонси балістики з постійно перенесеними строками про «два-три тижні», а її серійне виробництво і підтверджені результативні удари по військових цілях агресора. А на повідомлення про топ-корупцію відповіддю мають бути розслідування, суд і політична відповідальність.