Тренди

Пандемія коронавірусу – тотальна безпорадність влади

Зміна влади в Україні в 2019 році призвела до потужних кадрових змін та ревізії державних політик практично у кожній окремій галузі. Рік при владі нової команди – досить значний термін, щоб спробувати відстежити ті зміни, які декларувалися під час виборчої кампанії. Сьогодні ми розпочинаємо серію публікацій, у яких експерти нашого Інституту запропонують своє бачення основних трендів розвитку країни: у зовнішній політиці, демократії, економіці, соціальній політиці, подоланні пандемії COVID-19, місцевому самоврядуванні, децентралізації та національній ідентичності

Автори: Василь Яблонський, Андрій Бульвінський, Андрій Дуда, Сергій Кисельов, Олексій Кордун, Олег Іванов


  • Кадровий банкет під час «чуми»
  • Карантин без загального тестування
  • Ціна карантину

За рік нової влади антибізнесові економічні ініціативи ослабили український бізнес, (анти)соціальна політика ослабила український народ, позбавивши можливої «фінансової подушки» у разі кризи, а олігархізація влади, спроби підпорядкувати все і вся президенту Зеленському послабили українську державу. По суті, максимум повноважень було передано колу осіб, які не в стані здійснювати ці повноваження –  лайт-версія епохи пізнього Брежнєва. За таких умов будь-яка більш-менш серйозна криза могла завдати дуже болісного удару по Україні – і ця криза, на жаль, сталася.

Коронавірус вдарив по майже усіх країнах світу – у т. ч. в економіці. Ключова претензія до української влади не в тому, що ми зіткнулися з цією мега-проблемою, а в тому, що ми зіткнулися із нею максимально непідготовленими. Більше того, управлінський геній нової влади не побачив зв’язку між наявністю ключових міністрів в уряді та здатністю цього уряду оперативно вирішувати проблеми.

4-5 березня 2020 р. було розпочато абсолютно невчасну зміну уряду, а також генерального прокурора України. Хоча попередній уряд проявив себе з гіршого боку, але треба було тричі подумати, перед тим як починати зміну уряду при розгортанні глобальної економічної і коронавірусної кризи. Тим більше, що така урядова ротація була абсолютно не підготовлена. До червня все ще є вакансії міністерських посад. Як писала  NationalInterest, «ринкам це не сподобалося: після перестановок прибутковість українських євробондів різко підвищилася з 3,5% до 7,75% на рік. Курс української гривні падає, і міжнародний фінансовий ринок уже закритий для України». Ситуацію погіршила і нафтова криза: розвал ОПЕК+ через позицію РФ різко опустив не тільки світові ціни на нафту, але і основні фондові ринки. Почалася втеча інвесторів із більш ризикованих активів, куди, на жаль, входять і зобов’язання України. В результаті – курс гривні за кілька днів впав на 10-11%. І врешті «9-м валом» цього «ідеального шторму» стала пандемія коронавірусу.

І в цей шторм Україна ввійшла не лише із командою урядових «новобранців» і без страховки у вигляді доступу до світового ринку запозичень, але й з величезними пробоїнами в державному бюджеті (за січень-лютий 2020 р. – тобто ще до коронавірусу – недовиконання доходів держбюджету вже становило близько 18 млрд. грн. або 15% від доходів держбюджету). Промисловість ще з жовтня 2019 р. почала падати, і за січень-лютий 2020 р. її падіння вже складало – 3,1%, а за І квартал 2020 р. падіння промисловості прискорилося до -5,1%. А нова влада продовжувала її добивати законами про «податковий терор». Під час «шторму» команду продовжували змінювати – той факт, що ключових під час пандемії та економічної кризи міністра охорони здоров’я і міністра фінансів було змінено вже через місяць після призначення, вказує на рівень кадрової політики нової влади.

Але гірше навіть те, що навіть під час 10-бального шторму команда корабля продовжувала красти: замість того, щоб напередодні пандемії принаймні почати купувати все необхідне – від масок до апаратів штучної вентиляції легенів – влада розпродала навіть наявні у держрезерві маски за кордон.

Пізніше цей же «інстинкт пацюка» проявився в умовах жорсткого карантину. У той час, як підприємці чесно закрили власні ресторани та магазини, в Києві продовжував працювати ресторан, власником якого є депутат “Слуги народу” і кум керівника Офісу Президента. Така відверта несправедливість, а також відсутність реальних механізмів підпримки українського бізнесу під час карантину, викликали цілком виправдану жорстку негативну реакцію українських підприємців, які 29 квітня провели масову акцію протесту біля Офісу Президента.

Влада вміє різко крутити кермо – приймати різкі рішення, але не до кінця усвідомлює масштаби своїх дій. Посадивши всю країну на карантин, перекривши транспортні і торговельні потоки, повернувши (нехай і таким чином) наших заробітчан з-за кордону, влада абсолютно не продумала, на які кошти країна і люди, що жили «від зарплати до зарплати», будуть виживати. За опитуванням InfoSapiens, вже станом на 25-29 березня 2020 р. (тобто вже через тиждень після початку карантину), 38% респондентів зіткнулися із зменшенням доходів, 16% – із повною втратою доходу, 14% – із втратою роботи.

Обмеження пересування і збільшення соціальної дистанції могло мати сенс у зупиненні пандемії лише за виконання іншої важливої умови – впровадження максимально широкого тестування на вірус. Країни, які відносно вдало зараз борються з пандемією, розпочали тестування ще на ранніх стадіях пандемії (зокрема, Німеччина) і застосовували його максимально широко (Південна Корея, де щодня проводиться близько 15 тис. тестувань і загальна кількість протестованих, станом на 27 березня, вже перевищувала 360 тис. осіб при 51 млн. населення). В Україні, станом на цей же день, було в цілому протестовано лише 1401 особу. Навіть станом на кінець квітня 2020 р. кількість проведених тестів на коронавірус в Україні на душу населення була найнижчою серед країн Європи – ми відстаємо навіть від Молдови і Албанії.

За даними опитування Active Group, 65% медиків вважають дії влади по боротьбі з коронавірусом незадовільними. 55,8% опитаних зазначили незадовільне забезпечення медустанов масками, 63,3% – захисними окулярами, 70,4% – захисними костюмами. 61,8% опитаних медпрацівників зазначили, що їхня заробітна плата під час карантину не змінилася, а 29,3% повідомили, що зарплата навіть зменшилася.

Ціна карантину і для бізнесу, і для економіки загалом буде дуже висока. За опитуванням Спілки українських підприємств, 51% підприємств здатні протриматися в умовах карантину і не збанкрутувати максимум 1 місяць. 2-3 місяці можуть протриматися ще 25% підприємств. За прогнозом глави Європейської Бізнес Асоціації Томаша Фіали, у разі закінчення карантину до червня 2020 р. падіння ВВП України складе 4% і курс гривні впаде до 30 грн. за долар, але якщо карантин буде ще продовжено після червня – падіння ВВП на 9%, курс гривні – 35 грн. за долар. Урядовий прогноз дає схожі цифри: падіння ВВП на 4,7%, середньорічний курс долара – 29,5 грн., падіння експорту на 5.5%, імпорту – на 10% (що матиме негативний вплив на обсяги ПДВ з імпортних товарів – а це основний наповнювач держбюджету) , зменшення середньої заробітної плати – до 10,5 тис. грн. (а з урахуванням інфляції реальна зарплата і купівельна спроможність українців знизяться навіть ще більше), без роботи залишиться майже кожен 10тий українець.

Тому Україні вже варто готувати т. зв. exitstrategy, плануючи виведення країни не лише з карантину, але й з економічної кризи, що вже розгортається.

Влада запропонувала певний компенсаційний пакет. Наприклад, для фізичних осіб-підприємців, було скасовано сплату єдиного соціального внеску за два місяці, а також збільшено обсяги річного доходу. І хоча ці кроки у правильному напрямку (після минулорічного наступу влади на малий бізнес із реєстраторами розрахункових операцій), але, на жаль, ані 2 тис. грн. зекономленого ЄСВ не зможуть пом’якшити падіння доходів підприємців, ані збільшення максимуму річного доходу не дасть відповідь на питання, де ці доходи акумулювати.

Імітаційне дотримання карантину представниками влади (численні поїздки Президента та чиновників без належних заходів безпеки) і початково жорсткий карантин для населення та бізнесу, зрештою призвів до загального нехтування елементарними санітарними вимогами. Крім того – до спалаху хвороби в Кабінеті Міністрів, в Офісі президента та в його родині.

×
Тренди

Децентралізація і муніципальний розвиток, який ми втрачаємо