За даними НБУ бізнес суттєво погіршив оцінки економічного стану своїх підприємств та перспектив діяльності. Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Національний банк на щомісячній основі.
Так, за січень 2021 року він становив 37,6 порівняно з 45,5 в грудні. Очікування підприємств перебувають на рівні нижче рівноважного значення (50 пунктів) одинадцятий місяць поспіль, з березня 2020 року.
У січні підприємства всіх секторів, залучених до щомісячного опитування, суттєво погіршили очікування щодо результатів своєї діяльності.
Підприємства сфери торгівлі найсильніше відчули наслідки посилення протиепідемічних обмежень. Вони стрімко погіршили свої очікування щодо обсягів товарообороту та економічних результатів: у січні секторальний індекс становив 33,3 порівняно з 48,5 у грудні.
Підприємства сфери послуг також посилили негативні оцінки своїх економічних перспектив, очікуючи через запровадження локдауну скорочення обсягів як наданих послуг, так і нових замовлень. Індекс сектора знизився до 39,7 з 45,3 у грудні.
Тривало погіршення оцінок підприємств промисловості: секторальний індекс у січні знизився до 38,6 з 44,6 у грудні. Промисловці значно погіршили очікування щодо обсягів виготовленої продукції та кількості нових замовлень, а також оцінки запасів та цін на сировину та матеріали.
Найнижчі оцінки залишаються в підприємств будівництва (будівництва житла). Так, індекс сектора в січні знизився до 33,1 після незначного поліпшення до 39,1 у грудні. Будівельники очікують на стрімке скорочення обсягів будівництва та нових замовлень з одночасним зростанням вартості послуг підрядників та погіршенням їх доступності.
Днями в ефірі телеканалу «Україна 24» міністр фінансів України Сергій Марченко змушений був визнати, що країна перебуває в стані затяжної економічної депресії ще з 2019 року.
Пандемія коронавірусу лише прискорила ці процеси, однак початок кризових процесів розпочався після приходу до влади «слуг» і формування їх першого уряду.
І настрої в підприємницькому середовищі свідчать, що і після карантину вони не очікують поліпшення ситуації в економіці, позаяк не корона вірус став першопричиною кризи.
Зокрема за даними січневого опитування НБУ індекс очікувань ділової активності у січні становив 37,6 проти 45,5 в грудні.
Те, що найгірші оцінки залишаються у представників зі сфери будівництва, у яких індекс очікувань становить всього 33,1, демонструє, що імітація влади із «Великим будівництвом» та обіцяною Зеленським доступною іпотекою не сприймається в галузі як ефективні заходи для її розвитку.
Не набагато кращими є й очікування у сфері торгівлі – 33,3. На тлі завершення карантинних обмежень погіршення очікувань в галузі свідчить, що причини нинішньої кризи в економіці у політиці влади, а не коронавірусі.
Тим більше, що на цьому тлі спостерігається посилення регуляторного тиску влади на малий бізнес.
Українські промисловці також демонструють з кожним місяцем уже гірші очікування щодо перспектив своєї діяльності та економічного стану своїх підприємств. Галузевий індекс у січні знизився до 38,6 з 44,6 у грудні.
Причому це відбувається на тлі відновлення світової економіки та оптимістичних настроїв у світі у зв’язку з початком вакцинації.
Економічна політика влади Зеленського-Шмигаля є непередбачуваною, що негативно впливає як на споживчі настрої населення, так і на очікування ділової активності з боку підприємств та роботодавців.
Негативні очікування впливають на ситуацію в соціальній та економічній сфері, підприємці закладають ризики в ціни товарів, що потім негативно відображається на зайнятості та зростанні цін. Зокрема, згідно опитування, підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на власну продукцію/послуги на тлі зростання цін на сировину та цін постачальників, а також налаштовані на подальше зменшення чисельності своїх працівників.