Поточна аналітика

Чергові підсумки програми пільгового кредитування «5-7-9»

  • За задумам ініціаторів, основна мета програми: спрощення доступу мікро та малого бізнесу до банківського кредитування. Завдання програми – посилення конкурентоспроможності українського мікро та малого бізнесу, створення нових робочих місць, повернення трудових мігрантів. За попередніми розрахунками програма мала сприяти створенню понад 90 тис нових робочих місць.
  • Однак Програма не виконує свої головних функцій.
    • Загальний обсяг виданих за програмою кредитів порівняно невеликий – зараз близько 1,7% від портфеля банківських кредитів в корпоративний сектор. Зазначених кредитів було недостатньо для зламу тенденції до скорочення кредитного портфеля банків, що продовжується два роки поспіль. Незважаючи на надання 12,7 млрд грн за програмою 5-7-9%, залишки за гривневими кредитами банків в корпоративний сектор за підсумками десяти місяців скоротилися на 15,1 млрд грн (3,4%). Компенсуючи банкам різницю процентних ставок, уряд за рахунок платників податків виправляє критичну ситуацію з кредитуванням економіки, відповідальність за яку в значній мірі лежить на уряді, НБУ і банках.
    • В умовах кризи, Програма «5-7-9» є позитивною, це краще, ніж нічого, тим більше в умовах карантину, бізнесу дуже важко. Принаймні кілька тисяч підприємців, які отримали кредити, і банки, які завдяки програмі уникли збільшення частки проблемних кредитів в своїх портфелях. Але очікувати значного макроекономічного ефекту від реалізації програми поки рано. Більше того, поставлені цілі Програми на її старті далекі від реалізації.
  • Близько 72% (9,1 млрд. грн.) від загального обсягу наданих в межах програми кредитів – це кредити на рефінансування раніше отриманих позик, в той час як частка нових інвестиційних кредитів (надаються переважно державними банками) становить всього 19% (2,4 млрд.), антикризових кредитів за ставкою 3% – 9% (1,1 млрд. грн.).
  • Таким чином, можна констатувати, що програма 5-7-9% фактично використовується банками для порятунку своїх клієнтів від можливого дефолту за раніше отриманими позиками.
    • При відсутності точних даних можна припустити, що кількість нових інвестиційних кредитів, наданих під 5-7-9%, не перевищує 2 тисяч (виходячи з обсягу в 2,4 млрд. грн.), в той час як кількість малих підприємств в Україні, за даними Держстату, становить 362,3 тисячі.
  • Тобто гроші беруться не на розвиток бізнесу, не на інвестиції і не на оборотні активи, а на погашення попередніх кредитів. Такий результат цілком прийнятний, особливо в умовах кризи, але у нього дуже мало спільного з метою програми, заявленої на старті.
  • Варто зазначити, що одними гаслами про нові створені робочі місця, про залучення інвестицій в малий та середній бізнес, влада не досягне результатів. Більше того, без чіткої стратегії виходу з кризи та підняття економіки, без чіткого плану дій із визначеними відповідальними та конкретними строками виконання, а також без прорахування ризиків виконання тої чи іншої програми, годі чекати на успіхи.