Згідно з статтею 140 Конституції України, районні ради визначаються як «органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст». Стаття 143 Конституції України розшифровує, що означає «представлення інтересів»: районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних районів, затверджують районні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм.
Але після «реформування» районів від Зеленського склалася така ситуація, що районні ради не лише не можуть представляти спільні інтереси громад, для них проблемою буде профінансувати хоча б 1-2 чиновників. Тим більше, що якраз зараз завершується передача з балансу районних рад у комунальну власність територіальних громад соціальних об’єктів, ЦНАП.
Згідно зі статтею 64-1 Бюджетного кодексу України, якою було доповнено Бюджетний кодекс Законом № 907-IX від 17 вересня 2020 року, і яку було «удосконалено» Законом № 1081-IX від 15 грудня 2020 року за районним бюджетом закріплюються 16 видів доходів.
Можливо, для депутатів «турборежиму» перелік цих доходів звучав і переконливо, коли вони вносили зміни до Бюджетного кодексу, – 1) податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є районні ради, 2) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються РДА, 3) надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є районні ради
Проте, в реальних цифрах доходи районних бюджетів тепер часто менші сімейних бюджетів.
Скажімо, доходи загального фонду (спеціальний там навіть не створюється) районного бюджету Луцького району становлять 402 тис. грн., Ужгородського району – 756 тис. грн. Доходи бюджету Житомирського району – 176,4 тис. грн, з них по загальному фонду – 117 тис.грн, по спеціальному – 59,4 тис.грн. А у Золотоніському районі доходи районного бюджету 185,4 тис. грн., з них по загальному фонду – 132,4 тис. грн., по спеціальному – 53 тис. грн.
Районні бюджети тепер не включені в систему горизонтального вирівнювання, вони не отримують базової дотації, відповідно, як це вимагається Конституцією, жодних програм, проектів для територіальних громад вони забезпечити не можуть. Ключова проблема сьогодні для райрад – де знайти кошти на зарплату голові райради і працівникам апарату.
Звідси запитання: а для чого, взагалі, було укрупнення районів, коли з 490 залишили лише 136, для чого були вибори до районних рад 25 жовтня 2020 року, для чого влада обманювала виборців, якщо можна було або створити повноцінні районні бюджети, або ліквідувати райони (чи районні ради) як такі, внісши зміни до Конституції?
Команда Зеленського вибрала третє: створити органи (райради) без повноважень, без ресурсів і з такими мізерними бюджетами, яких в історії України ще не було.