Поточна аналітика

Несподіванки не сталося: Зеленський і його команда таки позбавили Україну дешевих кредитів МВФ. Україна опиняється віч-на-віч з пандемією, економічною кризою і перспективою масових невиплат

Дива, яке анонсували представники уряду і Офіс президента Зеленського, не сталося. Місія Міжнародного валютного фонду завершила роботу в Україні, але рішення про перегляд програми stand by так і було ухвалено.

Позиція МВФ, як сказав її постійний представник в Україні Люнгман, викликана тими проблемами, на яких постійно наголошувала патріотична опозиція: управління Національним банком, банківський нагляд та фінансове оздоровлення; зменшення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі; проблема антикорупційної інфраструктури та зупинка судової реформи, проблеми енергетичного сектору.

Зеленському здавалося , що його КВНівського іміджу і візиту в листопаді 2020 року голови НБУ Кирила Шевченка у Вашингтон для зустрічі з керівництвом МВФ та Світового банку достатньо, щоб відновити співпрацю з МВФ. Але це не так. У МВФ інший погляд на ситуацію.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на 5 млрд. дол. 12 червня 2020 року Україна отримала перший транш від МВФ в 2.1 млрд. дол. Умовою цього траншу була незалежність НБУ. А вже через трохи більше як два тижні, 1 липня, глава НБУ Я. Смолій подав у відставку через політичний тиск. Відставка Смолія супроводжувалась дикими, як для цивілізованого світу, випадками – до будинку Смолія привезли похоронні вінки. Ще раніше з України була не менш ілюстративна картинка – спалення будинку екс-голови НБУ Гонтарєвої і глузування з цього 95 кварталу. Пройшло вже дуже багато часу, але жоден винуватець у такому тиску, властивому більше для окремих країн Центральної Африки, до відповідальності не притягнутий.

У липні 2020 року розпочався наступ Зеленського на ключовий антикорупційний орган – НАБУ. Запропонований командою Зеленського законопроект №3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах», передбачав можливість автоматичного звільнення директора НАБУ у випадку його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією (у Ситника було адмінпорушення через напівпідпільний відпочинок на мисливській базі).

Це було прямим викликом щодо МВФ, оскільки раніше розгляд цього проєкту призупинили через вимогу Міжнародного валютного фонду.

28 серпня 2020 року підконтрольний Зеленському КСУ визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

21 серпня 2020 року повністю підконтрольна президентові Зеленському Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ про звільнення Назара Холодницького з посади заступника генпрокурора – керівника САП.

17 вересня 2020 року Верховна Рада, у якій СН має монобільшість, змінила склад комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП, що привело до повної підконтрольності Зеленському органу, який відбирає кандидатуру голови САП.

Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії. Але ці застереження були проігноровані.

Вже тоді Україна отримала чіткий сигнал від Заходу – траншу МВФ не буде. Доповідач у Європарламенті з питань України Міхаель Галер та віце-голова делегації Європарламенту в Комітеті асоціації Україна-ЄС Віола фон Крамон-Таубадель так відреагували на це рішення: «уряд України поспішно проштовхує кандидатів, яким бракує досвіду та чесності для відбору керівника САП. Це так не пройде. Уряд України ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш допомоги».

Але тиск на антикорупційну інфраструктуру продовжується далі. Як раз в час роботи місії МВФ загострилися стосунки НАБУ і ОГПУ (читай – Офісу Зеленського) через справу О. Татарова. Зеленський персонально опікає заступника голови свого Офісу від правоохоронних органів і це не було непоміченим для місії МВФ. Зрозуміло, що давати кошти країні, де на державному рівні створюють імунітет корупціонерам, ніхто не буде.

Ну, і звичайно, судова реформа. Блокування Зеленським судової реформи Порошенка – це ще один цвях в гріб співпраці України з МВФ.