Наприкінці липня 2025 р. Президент Зеленський ввів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони №538/2025 “Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні”. Рішення відразу було розрекламовано провладними сайтами і телеграм-каналами як мораторій на перевірки бізнесу.
Та і сам Президент зробив схожу заяву: «Запроваджуємо мораторій – заборону – на перевірки бізнесів і взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу. Звісно, крім дуже ризикових “тіньових” галузей, таких, як сфера підакцизних товарів – алкогольних, тютюнових. Щоб там не було нових “сірих” схем».
Спочатку новоспечена прем’єр-міністр Юлія Свириденко відразу ж пообіцяла, що і податківці, і митники більшість перевірок скасують, залишивши їх лише для найбільш ризикових сфер – зокрема, для підакцизних товарів.
Потім, як завжди, представники влади почали здавати назад: мовляв, перевірки не заборонили загалом, але лише обмежили. Зокрема, про це вже у серпні 2025 р. заявила в.о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух. І, за її словами, попри мораторій планові податкові перевірки тривають за графіком, адже для зміни підходів потрібно міняти порядок затвердження плану, передбачений Податковим кодексом та наказом Мінфіну. Чудовий підхід: кому потрібні укази Президента, рішення РНБОУ і обіцянки прем’єр-міністра, якщо у податківців є план і наказ Мінфіну.
А тепер виявилося, що податківці взагалі збільшили план перевірок до кінця 2025 р. – на 122 перевірки – до загальної кількості 4908 перевірок за 2025 р. З них 1391 перевірку ще мають провести цього року.
Показово, що кожна 5-та запланована перевірка – це фізособи-підприємці. По них заплановано на цей рік 1027 перевірок (у т.ч. 268 перевірок ще має відбутися до кінця року).
Переважна більшість ФОПів працює на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності. Для продовження роботи на цій системі ФОПи мають зокрема не перевищувати максимуми річного доходу. Навіть найбільший максимум – по 3ій групи спрощеної системи – складає зараз лише 9,34 млн. грн. на рік (по інших двох групах ще менше – 6,67 млн. для 2ої групи і 1,34 млн. для 1ої).
Тобто невже Державна податкова служба при таких лімітах дійсно має ілюзію через 1027 перевірок ФОПів добрати велику додаткову суму з ФОПів до держбюджету? Це просто яскравий приклад неефективного використання трудових ресурсів.
Найбільше перевірок бізнесу податківцями має пройти в оптовій торгівлі (24%), сільському господарстві (11%), виробництві продуктів харчування (7%) і логістиці (6%).
А в регіональному розрізі, як завжди, найбільше перевірок буде в Києві, а також в Дніпропетровській, Одеській, Львівській і Полтавській областях.
Утім крім ФОПів під перевірки податкової потрапить і кілька грандів – зокрема, “Кернел-Трейд” (виторг у 2024 р. був 90,9 млрд грн), “ОККО-Експрес” (74,8 млрд грн). “Оператор ГТС України” (38,5 млрд грн), “Метінвест-СМЦ” (37,8 млрд грн) та мережа “Єва” (26,9 млрд грн).
По цьому переліку теж є деякі питання. От, наприклад, і Зеленський, і Свириденко обіцяли, що виключення щодо перевірок стосуватимуться лише деяких «ризикових “тіньових” галузей, таких, як сфера підакцизних товарів – алкогольних, тютюнових». Ну начебто ж в мережі «Єва» ані алкоголем, ані сигаретами поки що не торгують. Чи роздрібний продаж шампунів і прального порошку дійсно є «ризиковою» сферою для доходів державного бюджету України?