За два роки повномасштабного вторгнення росії в Україну ЄС в оборонній сфері пройшов глибоку трансформацію принципів та «червоних ліній». російська агресія спричинила принципову зміну парадигми підходу ЄС до оборонних стратегій та переведення ЄС на військову основу шляхом нарощування внутрішнього виробництва зброї та боєприпасів.
Якщо на січні-лютому 2022 року європейські інституції та лідери більшості держав-членів ЄС заявляли про неможливість і навіть неприйнятність надання Україні стрілецької зброї, чи зброї, важчої за NLAW чи Stinger, то на другому році війни групи партнерів України з ЄС створюють цілі коаліції, метою яких є надання Україні не лише БТР, але й танків, далекобійної та самохідної артилерії, реактивних систем залпового вогню, систем протиповітряної оборони, включаючи ЗРК Patriot, дронів, ракет середньої дальності і бойової авіації (багатоцільових винищувачів четвертого покоління F-16).
Так само два роки тому було важко уявити, що Європейський фонд миру (European Peace Facility, EPF) фінансуватиме надання летальної зброї Україні. Це перший в історії ЄС такий випадок, коли союз фінансує озброєння для країни з поза його меж, та ще й такої, що перебуває у стані війни.
Фонд був створений у 2021 році і є позабюджетним інструментом для фінансування ініціатив ЄС в рамках Спільної політики безпеки та оборони. Його завдання: 1) забезпечення діяльності військових місій ЄС, 2) заходи з надання військової допомоги третім країнам, в тому числі й озброєнням.
З початком повномасштабної агресії росії проти України даний фонд став чи не єдиним інструментом, що надавав європейським інституціям можливість системно підійти до забезпечення військової допомоги Україні. Перший значний транш на потреби України був виділений вже 28 лютого 2022 року. У 2022-23 р.р. Україна була головним реципієнтом допомоги з цього фонду. У період з 2022 по до середини 2023 року ЄС мобілізував через цей фонд для України €3,6 млрд (з передбачених €4,2 млрд).
- 20 березня 2023 р. на зустрічі міністрів група з 17 країн-членів ЄС – Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина, Швеція – а також Норвегія підписали документ, в якому встановили умови спільної закупівлі 155-міліметрових боєприпасів під керівництвом Європейського оборонного агентства ЄС (EDA). Було погоджено виділення €1 млрд на закупівлю боєприпасів, і ще €1 млрд – на передачу зброї з національних запасів. Фінансування цього проекту також здійснюватиметься в рамках Європейського фонду миру.
Початкова фінансова межа EPF становила €5,692 млрд в поточних цінах (5 мільярдів євро в цінах 2018 року) на період 2021-2027 років із поступово зростаючими щорічними межами. До 26 червня 2023 р. загальна фінансова межа була підвищена до понад €12 млрд (у поточних цінах). (12 грудня 2022 р. фінансова стеля ЄФМ була підвищена на €2,287 млрд, 13 березня 2023 р. – до €7,979 млрд, 26 червня 2023 р. – ще на €4,061 млрд).
Постійні представники країн ЄС 13 березня 2024 р. після місяців суперечок, в центрі яких були Франція та Німеччина, підтримали збільшення ще на €5 млрд Європейського фонду миру на 2024 р., з якого фінансуються поставки зброї Україні. Вони також наголосили, що залишаються налаштованими надавати тривалу підтримку та гарантувати, що країна отримає військову техніку, необхідну для захисту.
На сьогодні Європейський фонд миру найбільш ефективно себе зарекомендував серед наявних механізмів та інструментів співпраці України та ЄС в оборонній сфері. Фонд працює фактично як схема повернення коштів, що дозволяє членам ЄС відшкодовувати витрати на відправку озброєнь до інших країн.
- Високий представник ЄС Жозеп Боррель вважає за потрібне перетворити Європейський фонд миру на Фонд оборони України з метою «забезпечення стійкої та довгострокової підтримки українського народу».
При цьому слід враховувати, що передумовою стійкої підтримки України з боку ЄС буде виконання Україною зобов’язань продовжувати підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, включаючи багатопартійну парламентську систему, та верховенство права, а також гарантувати повагу до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин.
В іншому разі Україна ризикує залишитися сам на сам з агресором.