Поточна аналітика

ЦБ рф змушений підняти ключову ставку відразу до 18%

Як і передбачалося, на черговому засіданні ЦБ рф прийняв рішення підвищити ключову ставку – причому відразу з 16 до 18%.

За останній рік ключова ставка ЦБ рф зросла більш ніж вдвічі – з 7,5% до 18% – що відображає суттєві дисбаланси в економіці рф і перш за все суттєві інфляційні ризики, на які і реагує ЦБ рф.

Загалом текст заяви глави ЦБ рф Ельвіри Набіуліної, який було офіційно оприлюднено, був доволі тривожний для рф – і щодо пояснення підвищення ключової ставки, і щодо прогнозів економічної ситуації в рф на ближчий час.

«Раніше ми називали чотири тригери для підвищення ставки. Усі вони реалізувалися. По-перше, стійка інфляція (тобто по більшості товарних груп, без врахування «локальних» різких цінових змін, на кшталт нещодавнього підвищення ЖКГ-тарифів – Авт.) зростає. По-друге, споживча активність на охолоджується. По-третє, позитивний розрив в економіці не скорочується (тут Набіуліна каже про перегрів економіки, причому далі навіть уточнює, що у І півріччі 2024 р. перегрів був найвищим за останні 16 років, тобто з часу кризи 2008 р. – Авт.), а жорсткість ринку праці зростає. По-четверте, реалізувалися нові проінфляційні ризики, пов’язані із санкціями. Все це означає, що ми суттєво відхилилися від базового сценарію. Тому ми суттєво переглянули макроекономічний прогноз» – таке пояснення дала Набіуліна.

Вона також говорить про зростання інфляційних очікувань населення і бізнесу вже три місяці підряд.

Якщо раніше ЦБ рф постійно декларував мету знизити інфляцію до 4%, то зараз мова вже йде про 6,5-7% до кінця року. Але і ці прогнози можуть бути занадто оптимістичними. Адже станом на 22 липня інфляція в рф в річному вимірі становила 9,07%. І є суттєві підстави вважати (зокрема, це показують і соціологічні опитування, і виміри ЦБ рф), що ця офіційно задекларована інфляція може бути в 2-3 рази нижча за реальну.

Щодо ВВП тут прогнози ЦБ рф теж значно погіршено – якщо на цей рік ВВП рф може зрости на 3,5-4%, то у 2025 р. буде гальмування в 5-8 разів – до 0,5-1,5%.

«Темпи зростання ВВП в І і ІІ кварталах залишалися високими. При цьому інфляція прискорювалася. Це означає, що економіка продовжує знаходитися в стані значного перегріву. Резерви робочої сили і виробничих потужностей майже вичерпано. Брак цих ресурсів може призвести до ситуації, коли темпи зростання економіки будуть уповільнюватися, незважаючи на усі спроби стимулювати попит. І весь стимул буде йти в прискорення інфляції. По суті, це сценарій стагфляції. І зупинити його можна буде лише ціною глибокої рецесії» – прогнозує Е.Набіуліна.

Мовляв, щоб уникнути цього сценарію, як заявляє Набіуліна, і було підвищено ставку. На закиди щодо того, що, мовляв, висока ставка вбиває доступ бізнесу і громадян до кредитів, глава ЦБ рф заявляє, що рівень кредитування економіки залишався і так доволі високим – зокрема, через пільгові програми іпотеки (хоча зараз вони прибираються – принаймні з найдорожчих ринків – Москви і Московської області, Санкт-Петербурга і Ленінградської області, Краснодарського краю).

Набіуліна також прогнозує, що буде дещо знижено обсяги імпорту – з 304 до 291 млрд. доларів. Зважаючи на зростання цін по багатьох групах товарів, які імпортує рф, у фізичних обсягах падіння по імпорту буде ще сильнішим.

Кілька тижнів тому ЗМІ повідомляли про суперечку, яка відбулася на нещодавньому фінансовому конгресі ЦБ рф на початку липня 2024 р. – між главою ЦБ рф Ельвірою Набіуліною і відомим олігархом Олегом Дерипаскою.

Дерипаска заявляв, що висока кредитна ставка ЦБ вбиває бізнес, з іншого боку Набіуліна говорила: якщо в цій ситуації ключову ставку опустити – почнеться інфляційний хаос. Нове рішення ЦБ рф вказує на те, що в Москві обирають повільне вбивання бізнесу, але при цьому недопущення інфляційного хаосу.

При цьому, якщо за рік підвищення ставки з 7,5 до 16% не дало реального ефекту гальмування інфляції, то чи дасть цей ефект підвищення ставки ще на два відсоткових пункти. Наявна монетарна політика рф зайшла в глухий кут – підвищення ставки по суті на інфляцію не впливає, оскільки вона має не стільки монетарні, скільки системні макроекономічні причини.