За даними першого заступника глави Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Ярослава Железняка, «діра» у бюджетному фінансуванні Збройних Сил України може скласти 400-500 млрд. грн.
Тобто теперішня влада не лінується наступати на ті ж самі граблі, що і минулого року: приймається оптимістичний бюджет, витрачаються кошти на телемарафони, ремонт доріг, на ефемерні установи – на кшталт Міністерства єдності – але ближче до середини року стає зрозуміло, що коштів не вистачає на основне – на Збройні Сили України.
Зараз йдемо за минулорічним сценарієм. Навіть сума додаткового фінансування, якого потребують ЗСУ схожа – як і минулого року, близько 500 млрд. грн.
Єдине, у 2024 р. потреба в дофінансуванні виникла влітку і відповідні законопроекти приймали восени. Цього ж року інформація про дефіцит коштів на армію з’явилася значно раніше. Ще на початку квітня 2025 р. ми писали про те, що дефіцит фінансування ЗСУ цього року може перевищити 200 млрд. грн.
Це пояснювалося у т.ч. активним укладанням контрактів на постачання озброєння і боєприпасів – зокрема, з боку Агентства оборонних закупівель – з метою зниження залежності від поставок озброєння з боку США, які адміністрація Трампа призупиняла з політичних мотивів. Для авансування цих контрактів Міоборони навіть було змушене перерозподілити частину коштів – з грошового утримання військових на згадані контракти.
На жаль, реальний дефіцит фінансування ЗСУ може виявитися в 2-2,5 рази більшим, ніж ми прогнозували.
Є чутки, що Мінфін, погодивши з Кабміном, може подати відповідний законопроект про збільшення видатків на армію вже у червні 2025 р. – після завершення роботи місії МВФ щодо 8го перегляду Програми розширеного фінансування України, яка розпочалася кілька днів тому.
Нагадаємо, що минулого року через необхідність підвищення видатків на ЗСУ довелося підвищити військовий збір з 1,5 до 5%, запровадити військовий збір для фізосіб-підприємців. Також окремо було підвищено акцизи – спочатку на пальне, а потім і на тютюнові вироби (по останніх також акцизні ставки було переведено з гривні у євро).
При цьому мала місце дивна ситуація – по двох ключових законопроектах щодо підвищення податків і акцизів – №11416-д і №11090 – Президент Зеленський чекав по півтора-два місяці аби їх підписати (хоча за ст.94 Конституції, у Президента є лише 15 днів, щоб підписати або ветувати відповідний закон). Що коштувало бюджету навіть не сотні мільйонів, а кілька мільярдів гривень.
Зважаючи на наявний дефіцит фінансування армії, теперішній владі доведеться повернутися до ідеї подальшого підвищення податків. Минулого року закидалася ідея у т.ч. підвищення ПДВ на кілька відсотків. Але більш імовірними є «точкові» кроки, про які теж вже говорили, – подальше підвищення окремих акцизів, оподаткування посилок з-за кордону, подальше закручування податкових «гайок» для малого бізнесу. Тобто це всі ті кроки, які влада або вже робила, або намагалася робити у попередні роки і до яких, імовірно, повернеться.
У той же час, що насправді було б правильно зробити для діючої влади – це почати економити на непрофільних витратах. Зокрема, на телемарафонах (понад 2 млрд. грн. з початку війни і на цей рік укладено угоди ще на 738 млн. грн.), на ремонті доріг у прифронтових регіонах (на це уряд виділив на початку квітня 2025 р. 5,2 млрд. грн.), на державні органи, які є або малоефективними (150 млн. грн. на Міністерство єдності) або відверто корумпованими (7,55 млрд. грн. за 2025 р. на Держпродспоживслужбу).
Але, імовірно, навіть більш важливим і перспективним є посилення контролю за витрачанням коштів у сфері безпеки і оборони. Ми вже неодноразово писали і про «золоті» дрова, які Міноборони закупало в попередні роки за завищеними цінами, і про 770 млн. доларів (або близько 32 млрд. грн.) авансування контрактів на постачання зброї, які так ніколи і не було виконано.