Так, у квітні 2025 року видатки з бюджету на потреби Міноборони склали 155,4 млрд грн із запланованих 171,6 млрд грн.
За результатами виконання державного бюджету за січень 2025 року недофінансування Міноборони становило 39 млрд грн. У лютому недофінансування ЗСУ лише погіршилося та досягнуло уже 49 млрд грн. Проте і в січні, і в лютому видатки були більшими, аніж в квітні.
А це свідчить, що попри гучні декларації Зеленського діяльність його 5-6 топ-менеджерів розбиваються об реальну нездатність влади забезпечити потреби в ЗСУ.
Доки влада мало не в щоденному режимі розповідає, які можливості і потужності має український ОПК, у реальності через критичне недофінансування урядом цей потенціал так і залишається повною мірою незадіяним.
А те, що проблема залишається невирішеною з минулого року, свідчить про неспроможність влади робити висновки із попередніх помилок та не допускати їх повторення у майбутньому.
Адже недофінансування потреб ЗСУ спостерігалося у більшості місяців минулого року. Було досить часу, щоб зрозуміти проблему і припинити постійне повторення негативного сценарію.
Наприклад у вересні-жовтні 2024 року Міноборони всього за 2 місяці військові недоотримало від держави 53 млрд грн запланованих видатків. І теж найбільшим виявилося зменшення витрат саме на закупівлі та ремонт озброєнь.
А за перше півріччя 2024 року план фінансування потреб Міноборони було виконано лише в одному місяці – у березні. В усі інші 5 місяців спостерігалося недофінансування передбачених видатків.
У результаті загалом за перше півріччя 2024:року накопичилося понад 92 млрд грн розриву між запланованими та фактично здійсненними видатками на Міноборони.
І хоч в кінці року фактичні видатки підігнали під заплановані на рік. Однак шкоди для обороноздатності країни, якої перебої із фінансуванням завдавало протягом року це уже не могло компенсувати.
І судячи з того, що в поточному році усе повторюється, у владі так і не спромоглися зробити висновки із попередніх провалів.