30 квітня 2025 року Україна та США підписали цю угоду про заснування Українсько-американського інвестиційного фонду реконструкції. Наразі українська та американська сторони підписали лише рамкову угоду про створення спільного Інвестиційного фонду реконструкції, але її текст не містить жодних деталей щодо роботи цієї структури.
Але в Угоді згадується принаймні ще один документ, необхідність підписання якого між США та Україною прямо випливає з тексту.
- Йдеться про Угоду про обмежене партнерство, яка згадується у преамбулі, п. 2 Статті II «Сприяння створенню партнерства», п. 1 Статті IV «Оподаткування і тарифи», п.п. 1, 2 та 3 Статті V. «Конвертованість валюти та транскордонні перекази», п.п. 1, 4, 5 Статті VI «Внески у Партнерство», пунктах 1 (a), (b), (d) та 2 Статті VII «Права на інвестиційні можливості».
Мета додаткової угоди про обмежене партнерство визначена як сприяння подальшому розвитку економічного співробітництва між Сторонами.
Слід зазначити, що саме в Угоді про обмежене партнерство визначаються:
- Права, що передаватимуться Партнерству, і стосуються всього обсягу визначених ділянок.
- Механізми розподілу доходів й прибутків Партнерства, а також будь-яких інших платежів на користь Партнерства, що очікуються в доларах, зокрема будь-які розподільчі виплати, що очікуються в доларах відповідно до Угоди про обмежене партнерство; та будь-які виплати гонорарів та витрат Генеральному партнеру або від Генерального партнера у доларах.
- Зобов’язання Сторін сумлінно проводити консультації стосовно будь-яких винятків та обмежень щодо механізму конвертації та переказів.
- Межі конвертації гривні в долари та переказ коштів з будь-якого відповідного рахунку в Україні на рахунок чи рахунки Партнерства, відкриті на території або за межами України.
- Місцезнаходження банківських рахунків Партнерства.
- Умови здійснення внесків у Партнерство.
- Питання умов видачі дозволів, ліцензій, концесій, залучення капіталу тощо.
- Обумовлюється механізми перерахування узгодженого з Україною доходу та купа інших важливих технічних питань.
У тексті чітко зазначено, що детальні процедури та умови прав на інвестиційні можливості також повинні бути викладені в Угоді про обмежене партнерство та впроваджуватися відповідно до чинного законодавства та зобов’язань України перед ЄС.
При цьому уряд України повинен вживати всіх заходів, щоб сприяти своїм агенціям і установам у виконанні та реалізації цієї Угоди та Угоди про обмежене партнерство, у тому числі шляхом прийняття, підтримування та забезпечення виконання законодавства, яке може вимагатися для виконання та реалізації цієї Угоди та Угоди про обмежене партнерство.
А Уряд Сполучених Штатів Америки висловлює своє очікування, що він не буде вводити тарифи згідно з розділом 232 Закону про розширення торгівлі 1962 року або Закону про міжнародні надзвичайні економічні 5 повноваження на будь-які предмети, отримані відповідно до ринкових прав на купівлю видобутку, які розглядаються в статті VIII цієї Угоди і більш повно знову ж таки викладені у відповідних положеннях Угоди про обмежене партнерство.
Таке детальне посилання на конкретні пункти рамкової угоди потрібно для того, або довести – Угода про обмежене партнерство не просто прохідний додаток до рамкового документу, а невід’ємна і надзвичайно важливою частиною Угоди, яку пропонують на ратифікацію Верховній Раді України.
Це також означає, що без доступу до парафованого тексту «угоди про обмежене партнерство» неможливо зрозуміти дію базової угоди про корисні копалини.
З боку США ратифікація Конгресом не є обов’язковою, оскільки виконавча гілка влади, зокрема відповідні агентства, має повноваження реалізовувати положення цієї угоди без формального схвалення Конгресом: «Уряд Сполучених Штатів Америки підтверджує, що він вжив необхідних заходів, щоб дозволити відповідним структурам США виконувати та реалізовувати цю Угоду…», – зазначається в тексті договору.
Але відповідно до Конституції України, Верховна Рада має ратифікувати цю угоду, і це прямо зазначено у її тесті.
Уряд з великим поспіхом вніс текст ратифікації (законопроєкт № 0309 ) в Раду вже о 23:59 1 травня. З інсайдів Я.Железняка відомо, що голосування за це заплановане на «екстреному засіданні» 8 травня.
Уряд просить депутатів Ради ратифікувати цю підписану урядом угоду «чимскоріше», але текстів двох нібито «технічних» угод станом на ранок 6 травня у депутатів немає, бо ці угоди, мовляв, «мають імплементаційний характер і не потребують голосування».
- При цьому прем’єр так і не дав відповідь на питання, чи взагалі отримають депутати текст всіх трьох частин перед голосуванням за ратифікацію.
Народна депутатка Ніна Южаніна («Європейська солідарність») чітко зазначила, що зміст угоди про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови неможливо повноцінно зрозуміти без доступу до супровідної угоди про обмежене партнерство, текст якої наразі не наданий депутатам. Южаніна звернула увагу на низку невизначеностей у питанні формування внесків, рентних платежів, порядку використання коштів фонду, а також можливого залучення до нього репарацій, які виплачуватиме РФ.
Уряд в обов’язковому порядку має надати усі необхідні для повноцінної ратифікації супровідні документи.
Надання законом згоди на обов’язковість міжнародних договорів України належить до виключних повноваження ВРУ (п.32 Ст.85 Конституції України).
Як випливає зі змісту абзацу четвертого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 202 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 30 травня 2012 року № 12-рп/2012, закони про ратифікацію та денонсацію міжнародних договорів України повинні прийматися в загальному порядку, встановленому для прийняття законів України.
Відповідно до загального порядку, встановленого Конституцією, законами та Регламентом ВРУ (ст. 91, 102, 111, 194, 199, 200), законопроект (зокрема законопроект про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України) має направлятися на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи наукового дослідження.
До нього повинен додаватися висновок комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, щодо впливу законопроекту на показники бюджету та відповідності законопроекту законам, що регулюють бюджетні відносини; а в разі потреби – висновки Конституційного Суду України щодо відповідності договору Конституції України, якщо такі висновки є.
Це також означає, що на міжнародні угоди поширюється дія статті 91 Регламенту ВРУ, відповідно до п. 1. якої законопроект, проект іншого акта (в т.ч. закону про ратифікацію) також повинен містити «інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту».
Зрештою, угоди і є саме такими відомостями.
Тому влада має їх показати парламенту перед ухваленням рішення.