Поточна аналітика

Україна та кредити МВФ

У взаємовідносинах з МВФ Зеленський став жертвою власних стереотипів, сформованих його  антизахідним оточенням: 1) Зеленському здавалося, що співпраця України і МВФ більше потрібна Міжнародному валютному фонду, аніж Україні. Відповідно, з будь-якими системними діями з невиконання зобов’язань Україною в МВФ рано чи пізно «змиряться»; 2) президент занадто багато покладав надій на особисту комунікацію у вирішенні важливих питань. Так як він вважав, що досить «подивитися в очі Путіну», щоб припинити війну на Донбасі, так йому здавалося, що системні дії з порушення вимог МВФ (незалежність НБУ) можна вирішити шляхом візиту глави Нацбанку в МВФ чи розмовами про призначення Макарової послом України в США.

  • Голова НБУ Кирило Шевченко з 8 по 13 листопада перебував у Вашингтон, зустрівся з керівництвом МВФ та Світового банку, але жодних зрушень у співпраці з міжнародними партнерами не відбулося. Україна не отримає наступного траншу кредиту МВФ не лише у 2020 році, а й у І кварталі 2021 року.
  • Хоча «команда Зеленського» продовжує поширювати відверту брехню про перспектив співпраці.
    • Чого лише варта заява тиждень тому, 18 листопада, представника уряду у Верховній раді Василя Мокана про те, що наступний транш Міжнародного валютного фонду Україні очікується наприкінці 2020 або на початку 2021 року.
  • Місяць тому  в інтерв’ю чотирьом провладним каналам президент Зеленський сказав буквально таке: «Ми очікували довго другого траншу. Є вимоги Міжнародного валютного фонду. Я вважаю, що ми все виконали. Це моя особиста думка. Але я вважаю, що, і це є правда, що як всередині країни, так і зовні, є люди, які працюють проти держави Україна. Це є правда. І вони, повірте мені, лобіюють свої інтереси, свої зацікавлення, щоб стабільності в Україні не було».
  • Україна пожинає плоди наступу на незалежність Нацбанку і на антикорупційні органи, що було однією з умов співпраці з МВФ.
    • 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на 5 млрд. дол. 12 червня 2020 року Україна отримала перший транш від МВФ в 2.1 млрд. дол. Умовою цього траншу була незалежність НБУ. А вже через трохи більше як два тижні, 1 липня, глава НБУ Я. Смолій подав у відставку через політичний тиск. Відставка Смолія супроводжувалась дикими як для цивілізованого світу випадами – до будинку Смолія привезли похоронні вінки. Ця картинка з вінками Смолію обійшла всі західні агентства і ЗМІ – від Associated Press і до Figaro. Ще раніше з України була не менш ілюстративна картинка – спалення будинку екс-голови НБУ Гонтарєвої і глузування з цього 95 кварталу.   
    • У липні 2020 року розпочався наступ Зеленського на ключовий антикорупційний орган – НАБУ. Як стверджувалося у заяві Центру протидії корупції, “Президент Володимир Зеленський погодив голосування депутатів за законопроєкт, який підриває незалежність Національного антикорупційного бюро. Згідно з цим проєктом, фактично можна буде звільнити директора НАБУ Артема Ситника”, – прокоментували в центрі».
      • Йдеться про законопроект №3133 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах», який передбачає можливість автоматичного звільнення директора НАБУ у випадку його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією (у Ситника було адмінпорушення через напівпідпільний відпочинок на мисливській базі).
    • Раніше розгляд цього проєкту призупинили через вимогу Міжнародного валютного фонду. Питання цього законопроєкту зависло на місяць у повітрі лише тому, що його заблокував Зеленський, розуміючи необхідність траншу МВФ. Однак, коли країна отримала транш, Зеленський знову повернувся до ідеї наступу на НАБУ та його незалежність.
    • 28 серпня 2020 року підконтрольний Зеленському КСУ визнав неконституційним указ п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. Вони аргументували це тим, що Порошенко призначав Ситника головою, керуючись законом про це відомство, однак судді наголосили, що повноваження президента України визначаються виключно Конституцією і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом.
    • 21 серпня 2020 року повністю підконтрольна президентові Зеленському Генпрокурор Ірина Венедіктова підписала наказ про звільнення Назара Холодницького з посади заступника генпрокурора – керівника САП.
  • Ще перед голосуванням у Верховній Раді за представників парламенту у складі конкурсної комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на початку вересня Євросоюз, країни Великої сімки (G7) та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Офісу президента України із листом, покликаним попередити можливі наслідки рішення українського парламенту про зміну складу згаданої комісії.
    • Але ці застереження були проігноровані – Верховна Рада 239 голосами включила до складу конкурсної комісії на відбір на адміністративні посади у САП сімох осіб – запропонованих фракцією “Слуга народу” Євгена Соболя, Олексія Дрозда, В’ячеслава Навроцького; фракцією ОПЗЖ – Андрія Гуджала, депутатською групою “Довіра” – Богдана Романюка і депутатською групою “За майбутнє” – Катерину Коваль і Олену Бусол. 
  • Вже тоді Україна отримала чіткий сигнал від Заходу – траншу МВФ не буде.  Доповідач у Європарламенті з питань України Міхаель Галер та віце-голова делегації Європарламенту в Комітеті асоціації Україна-ЄС Віола фон Крамон-Таубадель так відреагували на це рішення: уряд України поспішно проштовхує кандидатів, яким бракує досвіду та чесності для відбору керівника САП. Це так не пройде. Уряд України ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і наступний транш допомоги.
  • Ну, і останній акт «людей, які працюють проти держави Україна». 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства та визнав неконституційними окремі його положення.
    • Рішення означає скасування електронного декларування, скасування повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку та моніторинг способу життя, скасування незаконного збагачення і конфіскації активів, набутих корупційним шляхом, скасування недостовірного декларування.

В Офісі Президента знали про це рішення КСУ ще  до його прийняття і, маючи реальний впив на КСУ, нічого не зробили, щоб цей процес зупинити.