11 грудня 2025 у Львові відбулася спеціальна неформальна зустріч Ради ЄС із загальних справ, скликана Данією для оголошення принципово нового, «гібридного», формату початку технічних вступних переговорів України з ЄС, попри угорське вето.
Данське головування офіційно передало Україні переговорні позиції ЄС (Draft Common Positions, DCP) по трьох кластерах – «Основи», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні справи» – що раніше було неможливо без формального відкриття кластерів. На зустріч приїхали й представники Угорщини, фактично визнавши нову схему, хоча формально Oрбан і далі блокує відкриття кластерів.
Новація, запропонована Данією, полягає у запровадженні спеціально для України механізму т. зв. «фронтлоудингу», тобто передачі Україні всіх ключових переговорних документів і початок повноцінної технічної роботи над вступом без формального відкриття кластерів, яке Угорщина блокує. У даному разі ЄС уперше порушив власні правила: державі-кандидату передають DCP-документи ще до офіційного старту переговорів.
Україна вже зараз може почати виконувати всі проміжні та фінальні критерії (benchmarks), тобто повністю вести переговорний процес у технічному вимірі. Угорщина більше не може блокувати переговори на технічному рівні – лише фінальне політичне відкриття/закриття глав.
Але в разі зняття угорського вето (очікувано після виборів 2026 р.) ЄС зможе на одному засіданні одночасно відкрити й закрити переговорні кластери, визнавши їх завершеними, якщо Україна до того часу виконає всі критерії. Це дозволяє Україні рухатися до завершення переговорів до подолання угорського вето.
У найближчий період Україні належить зосередитися на інтенсивній технічній роботі з Єврокомісією, оскільки саме технічний рівень тепер визначає темп переговорів.
Передані у Львові документи DCP містять чіткі проміжні та фінальні індикатори, виконання яких є необхідним для закриття глав. Українським урядовим інституціям доведеться перебудувати свою роботу у формат постійного моніторингу прогресу, щільної взаємодії з європейськими експертами та швидкого впровадження необхідних рішень. Це передбачає як адаптацію законодавства до стандартів ЄС, так і реальне забезпечення їхнього застосування, що у сферах верховенства права та антикорупційної політики є особливо вимогливим.
Паралельно Україна має продовжити роботу над реформами, що стосуються демократії, судочинства, боротьби з корупцією та функціонування внутрішнього ринку. Саме ці напрями визначатимуть швидкість руху країни до завершення переговорного процесу, адже Єврокомісія отримала мандат проводити регулярну оцінку прогресу та надавати рекомендації щодо корекції курсу.
Єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка оголосили про узгоджений план дій України з 10 пунктів, реалізація якого має підтвердити готовність України до вступу.
Опублікований план реформ деталізує, які саме зміни ЄС очікує побачити вже протягом наступного року. Він охоплює найпроблемніші наразі сегменти української правової системи – від повного оновлення кримінального процесу та ліквідації «правок Лозового» до гарантій незалежності антикорупційних інституцій.
Окремий пункт – реформування ДБР.
Європейська комісія наполягає на відновленні прозорих процедур у прокуратурі, на своєчасному призначенні суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародний відбір, а також на розширенні участі іноземних експертів у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
ЄС фактично дає Україні шанс довести, що судова реформа може бути завершена, а не вічно перебувати у «процесі реформування».
Узгоджений перелік також містить вимогу ухвалити антикорупційну стратегію, реформувати механізми доброчесності суддів і вибудувати постійно дієві системи внутрішнього контролю для запобігання корупції на вищому рівні державного управління.
За словами Марти Кос, нічого принципово нового в цих вимогах немає – це ті зобов’язання, які Україна й раніше брала на себе. Однак тепер вони мають статус безумовних пріоритетів, від виконання яких безпосередньо залежить успіх переговорного процесу. ЄС дає зрозуміти: темпи вступу визначатимуть не політичні декларації й не угорське вето, а реальні кроки України у впорядкуванні власної правової системи.
На початку 2026 року очікується передача решти переговорних позицій за трьома кластерами у межах згаданого механізму «фронтлоудингу», і Україна повинна бути готовою одразу включитися в роботу над ними, не втрачаючи часу. Чим швидше українська влада продемонструє виконання вимог, тим швидше з’явиться можливість формально закрити переговори.
Водночас формальне відкриття та закриття переговорних глав і далі потребуватиме одностайного рішення всіх держав-членів ЄС. Тому Україні необхідно зберігати і нарощувати міжнародні контакти для подолання угорського спротиву. Йдеться не лише про дипломатичний діалог із Будапештом, а й про стратегічну роботу з ключовими партнерами в Євросоюзі, які здатні вплинути на нову угорську позицію після виборів 2026 року.
Саме поєднання технічної готовності, підтвердженої виконанням усіх «бенчмарків», і політичного врегулювання з Угорщиною дозволить Україні скористатися унікальною можливістю «швидкого завершення» переговорів та максимально наблизитися до готовності вступити до ЄС.