Поточна аналітика

Україна перестала бути суб’єктом міжнародної політики, а Зеленський не виконує своїх конституційних функцій

Україна перестає бути суб’єктом міжнародної політики, а президент не здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, як це передбачено част.3 ст.106 Конституції України.

Візити до США закінчилися великим «пшиком» – при всіх потугах, політтехнологи Зеленського так і спромоглися назвати жодних реальних результатів цього політичного туризму.

  • Міфічний «план трансформації країни», який президент України нібито презентував в США, так і не був віднайдений в його Офісі. Як і попередні гучно висвітлювані візити до Оману чи …. Обіцяні мільйонні інвестиції так і не прийшли в Україну. Адже для серйозних іноземних інвесторів реальна боротьба з корупцією набагато важливіша від її імітації президентом, який перебуває фактично в центрі корупційної системи, створеної після приходу до влади «команди Зе».
  • У США Зеленський виглядав живим і органічним лише на зустрічах президентом корпорації Microsoft чи гендиректором Apple. Тоді в очах і на обличчі глави держави були помітні не нудьга і нерозуміння, а живий інтерес і дитяча радість через можливість зробити таке круте селфі…

На офіційному сайті Зеленського останні новини, що стосуються міжнародної сфери – прийняття вірчих грамот, зустріч з президентом Міжнародної федерації баскетбольних асоціацій Європи, відеоконференція з представниками компанії Facebook, зустрічі з посадовими особами, які в політичних системах своїх країн виконують важливі, але в основному декоративні функції.

Тим часом, керінвик Офісу Зеленського Єрмак виступає з ініціативами «проведення зустрічі лідерів держав Нормандського формату найближчим часом, до закінчення каденції Ангели Меркель», коментує виступ президента України на Генасамблеї ООН та рішення Європейської Комісії, проводить зустріч за участі послів країн G7 та ЄС, висловлює думку щодо «Північного потоку – 2» та ін.

Єдине, що Зеленський регулярно і, мабуть, щиро озвучує з міжнародної проблематики, так це готовність «заглядати» у вічі Путіну – як тет-а-тет, так і в Нормандському форматі.

Але це теж дуже далеко від конституційного обов’язку президента (Ст.102) бути гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності України. Не кажучи вже про піднесення авторитету України у світі, як це передбачено Ст.104.