Україна планує з 1 квітня 2023 р. вдвічі підвищити тариф на транспортування нафти через південну гілку нафтопроводу «Дружба».
В річному вимірі (виходячи з 12 млн. тонн, запланованих до прокачування цим маршрутом російською «Транснєфтью») додатковий дохід України завдяки цьому підвищенню може скласти понад 160 млн. євро на рік. Підвищення може також стати сигналом для Угорщини, Словаччини і Чехії, які отримують російську нафту трубопроводом, поступово переключатися з російської трубопровідної нафти на альтернативних постачальників.
Також обговорюється можливість прямої оплати Україні за транзит від країн-отримувачів російської нафти, аби виключити платежі з рф.
Однак постає і інше питання. Якщо Україна вимагає термінових санкцій і обмеження експорту російської нафти від союзників, скільки триватиме експлуатація південної «Дружби»? Давно час ставити питання про перекриття цього маршруту.
Прокачування російської нафти через північну гілку «Дружби» було призупинено ще наприкінці лютого 2023 р. Польща і Orlen минулого року заявляли про бажання вийти із контрактів на постачання російської трубопровідної нафти, але у них контракт з російською «Татнєфтью» до грудня 2024 р. (інший контракт – з «Роснєфтью» у поляків вже закінчився). У той же час рф у лютому 2023 р. сама призупинила поставки російської нафти в Польщу.
Імовірно, по північній гілці все буде рухатися до того, що Німеччина і Польща будуть переходити на казахстанську нафту (раніше її частина йшла через російський нафтоналивний порт Усть-Луга в Ленінградській області). Натомість рф («Татнєфть») використає звільнення потужностей порту Усть-Луга, аби наростити транспортування своєї нафти через цей порт морем в інші регіони.
Ця ситуація вказує на необхідність подальших дій спрямованих на боротьбу із імовірним обходом рф санкцій, ембарго і цінової стелі на постачання нафти і нафтопродуктів. Польща і деякі країни Балтії вже ставили питання про необхідність зниження цінової стелі для російської нафти з 60 до 51,45 доларів за барель.