За прогнозом Міністерства аграрної політики України, загальний врожай зернових і зернобобових в Україні в 2023 р. може скласти лише 44,3 млн. тонн. Якщо цей прогноз справдиться – це, виходячи із статистики Держстату, це буде найнижчий врожай України з 2010 року.
Для порівняння, навіть у минулий воєнний 2022 рік врожай склав 53,1 млн. тонн.
Крім проблем, напряму пов’язаних з війною (зокрема, зменшення посівних площ через окупацію, бойові дії і мінування) та блокуванням логістики з боку рф, додається і суто економічний аспект: сільгоспвиробники переключаються на більш вигідні для них сільгоспкультури: соняшник, ріпак, сою і цукрові буряки.
За прогнозами Мінагрополітики, цього року очікується серйозне зниження врожаю по багатьох основних сільгоспкультурах. Найбільше падіння – по пшениці (з 20,5 до 16,6 млн. тонн) і кукурудзі (з 25,6 до 21,7 млн. тонн). «Просяде» і врожай ячменю – з 5,6 до 4,8 млн. тонн.
Причому показово, що, за прогнозом Мінагрополітики, посівні площі у 2023 р. порівняно до 2022 р. сильно не зменшаться – лише на 0,5 млн. гектарів (на 2,5%) – з 19,8 до 19,3 млн. га.
Натомість будуть грати роль два інших фактори. По-перше, зменшення врожайності з гектара. Через зростання витрат аграрії не будуть дотримуватися усіх наявних технологічних процедур (наприклад, по добривах), що знизить врожайність. Якщо минулого року війна почалася вже на етапі активної підготовки до посівної, коли вже було важко відкорегувати наявні плани, то зараз така можливість є, і аграрії в плані інвестування у майбутній врожай діють більш обережно.
По-друге, відбувається «переключення» сільгоспвиробників на економічно більш безпечні і вигідні сільгоспкультури. І це цілком відображає прогноз Мінагрополітики: загалом очікується зростання врожаю олійних культур – з 18,2 до 19,2 млн. тонн. Зокрема, врожай соняшнику – з 11,1 до 11,5 млн. тонн, ріпаку – з 3,7 до 3,8 млн. тонн, соєвих бобів – з 3,4 до 3,9 млн. тонн. Крім того, очікується і збільшення врожаю цукрового буряку з 9,7 до 11,3 млн. тонн.
- Президент Українського клубу аграрного бізнесу Петро Мельник прогнозує перерозподіл посівних площ саме під олійні культури. Відповідно, посівні площі під зернові зменшаться на 2,4 млн. гектарів до 8,7 млн. га, а під олійні – навпаки зростуть на 2,4 млн. гектарів – до 9,7 млн. га. Частка посівів соняшника перевищить чверть усіх посівів.
- Олійні культури приблизно вдвічі вигідніші за зернові. Що має суттєву важливість – особливо в умовах обмеженої логістики і транспортування врожаю за кордон і відносно низьких внутрішніх цін на агропродукцію (які суттєво нижчі від світових). Також момент є і щодо можливостей зберігання врожаю (а це питання буде актуалізуватися через дії рф із гальмування роботи зернового коридору). Олійні культури хоч і дорожчі за зернові, але по них врожайність з розрахунку на гектар в 2-3 рази нижча (2,5-3,5 тонни для соняшника при 7-9 тоннах для кукурудзи). І хоча за звичайних умов кукурудза, імовірно, давала б більше прибутку (досі кукурудза утримує значну частину посівних площ), але менші обсяги більш дорогих олійних вимагають менше місця для зберігання – і ця обставина зараз виходить на перший план. Аналогічно по ріпаку і сої. Тобто рентабельність сільгоспкультур – це зараз більш важливий для аграріїв чинник, ніж валові обсяги збору.
Загалом, навіть за такого низького врожаю зернових реальних підстав для дефіциту внутрішнього споживання немає.
- Так, Мінагрополітики у 2022 р. оцінювала внутрішнє споживання пшениці у 7,5-8 млн. тонн, ячменю – 2,5-3 млн. тонн. З іншого боку, можливості для експорту звужуються. Утім, є перехідні залишки попереднього врожаю (станом на літо 2022 р. після закінчення маркетингового року вони оцінювалися на рівні близько 20 млн. тонн), які дозволять підтримувати експорт.
У червні 2022 р. міністр аграрної політики Тарас Висоцький оцінював потребу експорту мінімум в 4 млн. тонн. За січень 2023 р. було експортовано 5,5 млн. тонн (зернові, зернобобові, олійні), у лютому – 5,2 млн. тонн. Тобто навіть незважаючи на гальмування зернового коридору з боку росіян, поки що експорт йде вище заявлених мінімумів.