Останнім часом набирає обертів підхід у виступах представників влади: мовляв, нам не допомагають, не рятують, не роблять усе за нас… і з тим пов’язані усі наші проблеми і неудачі.
Такий підхід, хай і тішить самолюбство і почуття обрАзи, – шкідливий. Бо ми маємо не довести комусь свою моральну перевагу – а вижити і перемогти.
Без підтримки Заходу це неможливо. І без внутрішніх змін це неможливо. Бо не Захід заважав адекватно готуватись до повномасштабної війни у 2019-2022 роках; наша система прийняття рішень і розподілу ресурсів – неефективна. Саме тому ми на тому місці в рейтингах розвитку, на якому є.
На щастя, і допомога й інтеграція із Заходом, і внутрішнє удосконалення потребують одних і тих самих дій.
Початок переговорів про вступ до ЄС вимагає конкретних кроків, озвучених головою початком переговорів з ЄС про членство:
- прийняти та запровадити законодавство щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з питань етики та відбір кандидата для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також достовірного досвіду переслідувань і засуджень; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та призначення нового Директора Національного антикорупційного бюро України;
- переконатися, що законодавство про боротьбу з відмиванням грошей відповідає стандартам Групи розробки фінансових заходів (FATF); прийняти загальний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини безпекового середовища України;
- запровадити Антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом, враховуючи майбутній висновок Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- боротися з впливом приватних інтересів шляхом ухвалення закону про медіа, який приводить законодавство України у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надає повноваження незалежному медіарегулятору;
- завершити реформу законодавчої бази для національних меншин, яка зараз готується відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, та прийняти негайні та ефективні механізми реалізації.
Дуже подібні вимоги висуваються у Спільній декларації підтримки України, ухваленій на саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Україна зобов’язується представити:
- Позитивний внесок у безпеку партнерів і посилення заходів прозорості та підзвітності щодо допомоги партнерам;
- Продовження впровадження реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють прихильність до демократії, верховенства права, поваги до прав людини та свободи ЗМІ, і забезпечують стійкість української економіки;
- Просування оборонних реформ і модернізації, в тому числі шляхом зміцнення демократичного цивільного контролю над армією та підвищення ефективності та прозорості оборонних установ і промисловості України.
Зрештою, збереження демократії, повага до прав місцевих громад, політичний плюралізм, ухвалення рішення на засадах включення, а не «для своїх» – це вимоги, сформульовані і на міжнародних конференціях у Лугано і Лондоні, на яких обговорювались засади повоєнної допомоги цивілізованого світу Україні.
Здійснення цих змін покаже, що Україна справді є частиною демократичного цивілізованого світу. А це означатиме, що їй треба не «посильно допомагати», а забезпечити Перемогу і долучати до структур безпеки і добробуту.