За даними Офісу Генпрокурора, з 4249 кримінальних проваджень, які було відкрито у сфері господарської діяльності за 10 місяців 2023 р., до суду з обвинувальним актом спрямовано 989 справ – тобто 23%. Це найнижчий показник за останні, як мінімум, 5 років. Для порівняння, у 2022 р. цей відсоток складав 33%.
Варто звернути увагу і на кількість відкритих проваджень – 4249 за 10 місяців – це майже на чверть більше, ніж за весь 2022 р. (3414 проваджень). Відчувалося, що в перший рік війни владі було не до «кошмарення» бізнесу, і тому 2022 р. був чи не найбільш ліберальним в адміністративному (та і податковому) плані чи не за весь час Незалежності України.
За даними Спілки українських підприємців, найбільше справ проти бізнесу відкривають Бюро економічної безпеки і Національна поліція.
В Асоціації підприємців-ветеранів називають відкриті справи «порожніми» і вважають, що вони необхідні «тиловим силовикам» з метою корупційного тиску на бізнес.
Одна з причин великої кількості «порожніх справ» виникає через те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс «ім. Портнова» передбачає можливість реєструвати кримінальну справу навіть лише за фактом звернення (не зважаючи на те, чи наявний взагалі реальний склад злочину).
Влада вже неодноразово робила зустрічі з бізнесом, супроводжувала їх максимальним публічним розголосом – мовляв, відбувається діалог влади з бізнесом. Але як свідчать у т.ч. представники бізнесу, які були присутніми на зустрічах з Зеленським, Шурмою, Татаровим в попередні місяці, реальних змін на краще (попри всі доручення Президента) не відбулося.
Одна з ключових таких зустрічей неолігархічного українського бізнесу безпосередньо з Президентом України відбулася наприкінці червня 2023 р. І одна з тем обговорення якраз напряму стосувалася тиску силовиків. І тоді підприємці скаржилися фактично на всі силові органи – від БЕБ до СБУ.
Одне з запропонованих тоді Зеленським рішень стосувалося передачі усіх перевірок бізнесу одному органу – імовірно, БЕБ або ДБР. Але проблеми з БЕБ продовжують тривати, там вже кілька разів влада проводила «перезавантаження» – але поки безуспішно.
Про «результативність» таких зустрічей говорить абсурдна ситуація навколо допиту в БЕБ виконавчого директора «Мультиплексу» Романа Романчука, який відбувся… наступного дня після зустрічі з Президентом. Та і трактування доволі невеликого прибутку легкої промисловості, яка постачає товари для ЗСУ, як цілеспрямовано завданих втрат державі – теж виглядає не менш абсурдно.
Як заявляв цього року засновник Concorde Capital Ігор Мазепа, «бізнес перебуває під найбільшим тиском від силових органів за останні 20 років. Подекуди влада переплюнула часи Януковича».
У Раді бізнес-омбудсмена підтверджували цю тенденцію: зокрема, у І кварталі 2023 р. на дії силовиків пожалілись удвічі більше бізнесменів, ніж за IV квартал 2022 р.
Такі дії силовиків є відвертим мародерством під час війни. Практику «кошмарення» бізнесу у т.ч. пустими кримінальними справами слід терміново припинити. Імовірно, для цього доведеться приймати у т.ч. кадрові рішення – зокрема, щодо одіозного і сумно відомого заступника глави ОП Олега Татарова.
Також внеобхідно:
- нормативно і на практиці запровадити автоматичне закриття кримінальних справ, по яких протягом тривалого часу не здійснюються слідчі дії;
- переглянути норми Кримінального процесуального кодексу, які дозволяють відкривати кримінальні справи лише за фактом звернення, навіть якщо відсутній склад злочину;
- запровадити персональну відповідальність для правоохоронців, які здійснюють неправомірний тиск на бізнес;
- реалізувати заявлену, але не виконану обіцянку Зеленського передати право перевірок бізнесу виключно одному державному органу (якщо цим органом буде Бюро економічної безпеки – перед цим необхідна повноцінна реформа БЕБ).