13 грудня 2024 р. уряд звільнив Антона Дробовича з посади голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у зв’язку з закінченням п’ятирічного терміну його контракту.
Конкурс на зайняття вакантної посади не був оголошений у зв’язку з воєнним станом та режимом роботи «давайте вже після свят».
Але й після свят і навіть без конкурсу новий директор поки що так і не був призначений. Хоча сам Дробович ще на початку поточного року стверджував, що знайшов принаймні чотирьох кандидатів на своє місце, які, на його погляд, відповідають професійним і репутаційним критеріям і вони мали б вже давно пройти співбесіду в КМУ.
Ще 21 грудня 2024 р. Уряд призначив тимчасову виконувачку обов’язків голови Інституту національної пам’яті, нею стала Юлія Гнатюк, яка перебуває на цій посаді і зараз.
Відповідно, до законодавства, на посадах юридичних осіб публічного права та державних посадах строк тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці (ч. 8 ст. 31 Закону України «Про державну службу»).
Зволікання з кадровим рішенням в УІНП свідчить про недооцінку символічного фронту з боку влади. Це не лише порушення закону, а й прояв загальної кризи стратегічного бачення у сфері гуманітарної безпеки. У час, коли росія намагається позбавити українців історичної суб’єктності, така безвідповідальність є неприпустимою і навіть злочинною.
Необхідно негайно завершити період кадровою невизначеності УІНП та призначити професійного, патріотичного і авторитетного керівника Інституту, здатного реалізувати потужну національну політику пам’яті, гідну часу війни та спрямовану на майбутнє, не порушуючи інституційної тяглості.