Відповідно до соціологічних досліджень, українці скаржитися на падіння рівня добробуту: понад 50% громадян України кажуть, що за 2021 рік їх добробут значно впав.
- Третина респондентів (38,5%) заявили, що матеріальне становище їх сім’ї не змінилося. 52,8% сказали, що воно серйозно погіршилося, і тільки 7,8% вважають, що їх матеріальне становище стало краще.
У проблемах з грошима 52,9% звинувачує президента та уряд, вважаючи, що влада не здатна знайти ефективні рішення для подолання економічних проблем. Ще 32,6% звинувачує часткову ефективність уряду – справляються, але можна було б і краще. Повністю ефективними вважають уряд і президента тільки 8,4%.
При цьому причинами економічних проблем в Україні 37,2% вважають некомпетентність влади, 34,3% – високий рівень корупції, 11,8% – війну, а 5,9% – пандемію коронавірусу.
Зрозуміло, що це лише соціологічні дослідження, і відчуття громадян можуть не відображати реальний стан справ. Однак і реальність теж невтішна.
Зокрема, за повідомленням ЗМІ, за минулий рік чисельність боргів у Єдиному реєстрі боржників зросла майже на 1,5 млн, а їх сумарна кількість збільшилась на 29%. Для порiвняння, у 2020-му прирicт складав 1,2 млн заборгованостей.
Найшвидше зростають такі категорії ЄРБ:
- стягнення коштiв, тобто борги фізичних осіб за кредитами, а також перед компаніями і організаціями — + 47% або +567 тисяч боргiв;
- заборгованість з оплати комунальних послуг — + 41% або +140 тисяч боргiв за 2021 рік, а за два роки — бiльш нiж вдвiчi. Загальний борг на 01 грудня 2021-го становить 72,7 млрд грн;
- борги у справах про адміністративні правопорушення — +35% або +285 тис. боргiв.
Влада може багато розповідати про свої успіхи і економічне зростання, роздавати тисячі за вакцинацію і обіцяти кошти при народженні дитини. Реальність набагато суворіша і дуже сумна. Інформація про борги свідчить, що у людей просто не вистачає на все коштів, люди змушені лізти у боргову яму, і не сплачувати за комуналку.
Чи винна у соціальному становищі людей влада? Однозначна відповідь – так. За два роки економічної і соціальної кризи, влада не спромоглася розробити і представити жодного плану виходу з економічної кризи, відсутні економічні та соціальні стратегії у монобільшості, Президента та уряду. Влада не констатує факт кризи і більше того, не бере відповідальності за економічний та соціальний стан справ в країні. За це і отримує низький рівень довіри, обвинувачення на свою адресу у некомпетентності і безвідповідальності.