Поточна аналітика

Українці за кордоном посилюють економіку країн перебування

Одним з напрямків російських інформаційних операцій в Європі є спроба переконати місцевих обивателів у тому, що біженці з України відбирають у них соціальну допомогу і робочі місця, а також у тому, що чині уряди занадто багато витрачають грошей платників податків на їхнє утримання.

  • Не в останню чергу саме завдяки цим наративам таку популярність мають різного штибу популісти і радикали. Саме з цим пов’язані окремі випадки насильства чи хуліганства щодо українців за кордоном.

російське вторгнення в Україну спровокувало одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Понад 8 млн українців були змушені залишити рідні домівки внаслідок російської агресії та виїхати за кордон.

Але чи справді українські біженці беруть більше, аніж дають країнам перебування?

Наразі важко знайти широкі узагальнення, це справа майбутніх істориків та економістів. Наразі можемо оперувати лише даними, оприлюдненими окремими європейськими країнами та дослідницькими центрами.

З одного боку, найбільша з часів Другої Світової війни хвиля біженців у Європі стала додатковим тиском на фінансову систему ЄС, до того обтяжену наслідками пандемії ковіду. З іншого боку, статус тимчасового захисту у країнах Європи отримали близько 4,9 млн українських біженців. Це близько 1% від населення країн Євросоюзу.

За оцінками МВФ, за рік повномасштабного вторгнення рф прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно €30–37 млрд. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. З іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу.

Відмінність українських мігрантів цієї хвилі від, скажімо, сирійських, у тому, що більшість (87%) з них – представники умовного середнього класу, а саме жінки працездатного віку від 18 до 59 років (65%)  та їх діти з вищою освітою (70%).

Тож якщо приїзд українських біженців в короткостроковій перспективі може призвести до значних фінансових витрат з бюджету, то у довгостроковій перспективі зростання економічного потенціалу від притоку українських мігрантів з надлишком компенсує це.

Українці, які знайшли прихисток у ЄС, підтримують країни завдяки витратам на покупки, легальному працевлаштуванні а сплаті податків, використанню власних заощаджень на банківських рахунках та оренді житла.

  • «Кажуть, ми беремо на себе якісь витрати, пов’язані з біженцями з України. Ну то я хочу сказати, що якщо порахувати гроші, які вони витрачають, і податки, які вони платять, то сьогодні я б ризикнув висунути тезу, що Польща не тільки не втрачає через українців, це українці працюють на Польщу», – заявив  польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький.

Загалом західні дослідження оцінюють вплив українських біженців на економіки країн перебування позитивно. Присутність українців до певної міри компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії. Їхня присутність пожвавила роздрібні продажі та стимулювала ринки нерухомості. Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні 2022 року. Аналітики банку вважають, що це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв.

  • Наприклад, за оцінками Центру міграційних досліджень Варшавського університету, працевлаштовані українці в Польщі вже заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків. Це перевищує обсяги прямої наданої українцям допомоги, за винятком витрат на освіту та охорону здоров’я.
  • За даними головного статистичного управління Польщі, лише в квітні роздрібна торгівля в країні виросла на майже 20% порівняно з аналогічним місяцем минулого року.
  • Окрім того, українські мігранти вклали значні суми власних збережень в економіку ЄС. За оцінками НБУ, в середньому у 2022 році витрати українців за кордоном ставили близько $2 млрд доларів на місяць, або $22 млрд.

Використовуючи розрахунки ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) щодо внеску українських мігрантів у робочу силу європейських країн та оцінки Strzelecki et al. (2022) щодо їхнього впливу на зростання ВВП Польщі, Центр економічної стратегії робить висновки, що додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1,2% на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії становитиме майже 0,8%.

Аналітики британської компанії Oxford Economics прогнозують, що навіть за консервативним сценарієм, якщо в Польщі залишаться 250 тис. українців, це додаткове зростання ВВП на 2-3% до 2050 року.

За інформацією, оприлюдненою міністром економічного розвитку і туризму Чорногорії Г. Джуровича, ця країна отримала історично максимальний дохід від туризму завдяки інфляції та біженцям з України. Так, за перші 6 місяців 2023 року країна отримала €453 млн доходу від туризму, що є рекордним результатом: на 90% більше, ніж у 2022 році, та на 78% – ніж у 2019 році.

Збільшення кількості українських мігрантів не спричинило і погіршення криміногенної ситуації в країнах перебування.

  • Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан розповівв інтерв’ю Радіо Свобода, у Чехії українців вважають відповідальними за 4% злочинів, скоєних у країні у 2023 році. Ця цифра не є загрозливою, тому недоцільно говорити про погіршення ситуації із криміналом через наплив біженців. Кількість українців в Чехії перевищує 5% від усього населення

Показником позитивної оцінки ролі українських мігрантів є й те, що Рада Європейського союзу 28 вересня цього року продовжила термін дії механізму тимчасового захисту для українців, які рятуються від війни, до березня 2025 року. міністр внутрішніх справ головуючої в Євросоюзі Іспанії Фернандо Гранде-Марласка Гомес зазначив: “ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захисту дає певність понад 4 мільйонам біженців, які знайшли безпечний притулок”.

То ж поки що з наявної інформації можна зробити висновок, що українські біженці за кордоном приносять збитки лише самій Україні.

Як пише Bloomberg, якщо не вдасться переконати щонайменше 2,8 млн жінок працездатного віку повернутися, це коштуватиме Україні 10% річного валового внутрішнього продукту, який був перед вторгненням. Це $20 млрд на рік за найгіршого сценарію.

  • Зазначається, що це легко переважило б чотирирічний пакет допомоги Україні, запропонований Європейським Союзом, вартістю €12,5 млрд щороку.

В міністерстві економіки вважають, що кожні 100 тис. осіб, які не повертаються в Україну, зменшують обсяг ВВП на 0,5%. Неповернення значної частини українців додому матиме суттєвий вплив на українську економіку, вважають у ЦЕС. Україна може втратити до 7,7 % свого ВВП.