Кожен третій зареєстрований в Києві безробітний – молода людина віком до 35 років. Ще стільки ж – громадяни віком від 35 до 44 років. Станом на 16 січня 2021 року кількість зареєстрованих безробітних в Україні становить 477 тис. осіб
На тлі стрімкого зростання кількості захворювань на COVID-19, існує ризик посилення карантину і повернення до ситуації весни 2020 року, коли зупинився транспорт та більшість підприємств. Тому, на сьогодні є усі передумови і дуже реальний ризик подальшого зростання кількості безробітних протягом наступних трьох місяців.
Відсутність чіткої стратегії держави на ринку праці тільки погіршує ситуацію. Бізнес і населення не бачать перспектив і наявності державної програми хоча б на півроку, яка давала б розуміння людям, на що їм розраховувати в разі зміни ситуації, зокрема – у разі поширення коронавірусу або посилення протиепідеміологічних заходів.
Тенденції до зростання безробіття, існування прихованого безробіття і, відповідно, як наслідок, – збідніння населення загрожують значними соціальними потрясіннями та економічними негараздами, зростанням злочинності. Урядові програми з кредитування бізнесу «5-7-9», і так зване «Велике будівництво» не дають потрібних результатів, а лише вимивають гроші з економіки.
Для реальної боротьби з безробіттям недостатньо просто оголосити про створення якоїсь кількості робочих місць – важливо їх створити в ключових галузях економіки.
А для стимулювання створення робочих місць потрібні інвестиції.
До відома, за минулий рік капітальні інвестиції в економіку України впали на 38,2% і склали 419,8 млрд грн. Падіння інвестицій сталося в усіх галузях економіки. За десять місяців 2020 року обсяг прямих інвестицій в Україну впав в 20 разів. У 2020-му році виведення дивідендів за кордон в період кризи збільшився на 20% і залишив 3,7 млрд. дол.
Питання збереження робочих місць – це пошук механізмів компенсації роботодавцям, безвідсоткових кредитів, пролонгованих у часі для того, щоб роботодавці сьогодні не звільняли людей, а мали можливість виплачувати їм хоча б скорочені заробітні плати. Тільки цей рівень виплат повинен становити не офіційний мінімум, а гідний, щоб робоча сила не «втікала», не шукала інші сегменти (в т.ч. тіньові), а чекала відновлення своєї реалізації. У будь-якому випадку, боротьба з безробіттям вимагає стратегічного бачення комплексних заходів і чіткого плану дій. Це те, чого зовсім не демонструє уряд і команда «слуг».
Відтак, ми можемо очікувати соціальні вибухи, протести тих, хто буде вимагати зміни влади на місцевому та центральному рівнях. Люди будуть вимагати відкриття підприємств, підвищення гарантованих наявних виплат. Можливо саме через це, зараз активно фінансується МВС і Нацполіція.