29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України.
У цей день найчастіше згадують українських воїнів, убитих російськими агресорами під Іловайським.
- Убитих підступно, після погодження «зеленого коридору» (за даними ГПУ і ЗСУ, загинуло 366 осіб, безпосередньо під час виходу – 129). Цей військовий злочин росіян має стати – і стане – одним із ключових пунктів обвинувачення рашистів на майбутньому трибуналі.
- На жаль, в Україні це питання було надміру політизоване і використане для маніпулчціних атак на Президента Порошенка, керівництво Генерального Штабу Збройних Сил України – незважаючи на те, що ішлося про часи війни, коли єдність була не менш важливою, ніж зараз.
- На тлі голослівних звинувачень опинились у тіні дуже важиві речі:
- І злочини путіна і рашистського командування, – від вторгнення на територію України до розстрілу колони, яка виходила узгодженим коридром.
- І обставини самої іловайської операції,-в яке військове командуування було фактично втягнуте через бажання Коломойського і його оточення.
- І героїчну боротьбу українських військових на Луганщині, де не було допущено оточення ще кількох груп.
- І уроки, які дозволили посилити оборону України і до 2019 року не допускати повномасштабного російського вторгнення, ефективно стримуючи ворога.
Іншим епізодом російсько-української війни, де політичні обвинувачення затьмарюють факти, є оборона Дебальцева і вихід українських військ з оточення.
- Як і щодо Іловайська, часто чуємо нав’язаний рашистською пропагандою епітет «котел» (хоча ані мастшаб операцій, ані їх перебіг і завершення не відповідають цьому терміну часів ІІ Світової).
- Натомість битва під Дебельцевим, попри втрату території, мала дуже важливе значення для перебігу російсько-української війни і нашої майбутньої Перемоги:
- Було виснажено російську армію до межі, після якої вона була не здатна до продовження наступу. Рашисти накопичили величезну перевагу в силах: менш ніж п’ять тисяч воїнів Збройних Сил України з 50 танками, 40 артилерійськими системами та 15 реактивними системами залпового вогню протистояли дев’ятнадцяти тисячам російських окупантів зі 120 танками, 180 артилерійськими системами та 60 реактивними системами залпового вогню. Але зазнали таких втрат, що змушені були зупинитись (з 24 січня по 19 лютого 2015, за оцінками Генштабу ЗСУ, загинуло особового складу рашистів — до 870 осіб; ракетно-артилерійського озброєння — до 50 одиниць, бронетанкового озброєння та техніки — до 110 одиниць, автомобільної техніки — до 24 од).
- Українські сили успішно вийшли з оточення, втративши 19 осіб (загалом втрати українських сил у цій операції оцінюються в 110 загиблих, загалом під час оборони Дебальцевського виступу – 136 загиблих). Було збережено переважну більшість бійців і техніки.
- Колишній командувач військами НАТО в Європі Веслі Кларк дуже високо оцінює дії української армії в нинішній війні на Донбасі, а операцію в Дебальцево з точки зору стратегії вважає успішною і такою, що увійде до підручників сучасної військової справи.
- 12 лютого на переговорах у Мінську путін був змушений взяти на себе і росію зобов’язання сприяти поверненню Україні загарбаних територій на Донбасі (в чому і є сенс і мета Мінських домовленостей). Повсякчасне порушення цих зобов’язань росією змушувало міжнародних партнерів подовжувати санкції проти росії. Це знижувало військовий і економічний потенціал агресора і нагадувати світу, хто злочинець, а хто потребує допомоги.
Уроки цих битв – це не лише пам’ять по загиблих. Треба чесно, уже без політичних емоцій і звичних кліше розглядати факти – і брати на озброєння винесений з них досвід.
- Адже безоглядне шельмування «попередників» привело владу до надмірної самовпевненості, яка нині оплачується кров’ю – і військових, і мирного населення. І втрати нині набагато більші, ніж у будь-який період до 2019 року.
- Єдність – це також і про адекватне розуміння досвіду, відхід від кліше щодо опозиції і здатність спільно працювати заради Перемоги.