2024 рік не просто буде складним. Виживання України залежатиме від того, чи будуть виконані критичні завдання:
- Побудова фортифікацій на лінії бойового зіткнення і кордонів з рф і рб (включно з бетонними конструкціями, мінними полями, протитанковими перешкодами тощо)
- Забезпечення ефективної мобілізаційної підготовки, навчання людей, залучення їх до війни відповідно до спеціальності і найвищого ефекту
- Дотримання прав тих, хто воює на належні виплати, відпустки, компенсації, право на ротацію, демобілізацію тощо
- Випуск (зокрема і насамперед – на безпечній території союзників) безпілотних систем, боєприпасів, розробка і впровадження засобів радіоелектронної боротьби та новітніх озброєнь
- Ефективне використання наявних бюджетних ресурсів. Це означає – унеможливлення корупції при видатках і максимально прості та зручні умови для працедавців для забезпечення доходів бюджету
- Отримання допомоги від партнерів – як збройної, так і фінансово-економічної, незалежно від політичних пертурбацій в цих країнах
- Розширення санкцій проти рф та перерізання можливостей для їх обходу
По всіх цих питаннях влада видає пафосні промови – але не здатна забезпечити виконання жодного.
Замість вирішення проблем по суті лунають звинувачення – на адресу союзників, опозиції, «біженців», «ухилянтів», а то й всього Українського народу. Згадується прислів’я про поганого танцюриста.
Під час війни нема шансів чекати, поки поганий танцюрист чомусь навчиться. Без кардинальної зміни підходу в організації управління, проблеми лише наростатимуть.
Для вирішення нагальних завдань має бути сформований Уряд національного порятунку, складний із професіоналів, незалежних від президентського офісу фінансово і кадрово. Верховна Рада має видати цьому Уряду надзвичайні повноваження до закінчення війни – щоб оперативно вирішувати проблеми.