Попри запевнення народних депутатів від «Слуги народу» (зокрема, І.Фріса, Д.Гетманцева), що у парламенті немає голосів за запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців у разі якщо їхній річний оборот перевищує 1 млн. грн., – тим не менш, уряд активно готується до просування відповідного законопроєкту.
Виявляється уряд взяв на себе зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом не лише подати, але й прийняти відповідний законопроєкт до кінця І кварталу 2026 р.
Виникає питання, наскільки уряд Юлії Свириденко мав реальні підстави давати такі одноосібні обіцянки? Так, за Конституцією, саме уряд відповідає за економічну, у т.ч. податкову політику. У той же час, ключові аспекти цієї політики визначаються законами України, які має приймати виключно парламент.
Причому показово, що уряд зробив це приховано. Інформація про ПДВ для ФОПів вперше пройшла на Bloomberg, а у відповідних офіційних прес-релізах формулювання щодо ПДВ були дуже туманні.
До того ж виявилося, що уряд пообіцяв МВФ щодо ФОПів не лише ПДВ, але також ще кілька мало приємних нововведень. Так, по-перше, виявилося, що проєкт Меморандуму містить зобов’язання внести зміни до Трудового і Податкового кодексів, які мають унеможливити зловживання спрощеною системою оподаткування для уникнення сплати ПДФО для працівників.
Зокрема, уряд у співпраці з МВФ має розробити законопроєкт про внесення змін до визначення поняття «зайнятості» в Кодексі законів про працю, щоб зменшити можливості прихованої зайнятості.
Так, схеми перетворення працівників на ФОПів для економії на ПДФО є давно вже відомими. І вони існують далеко не лише в Україні (у Європі часто згадують тут приклад Угорщини).
Але у Державної податкової служби вже давно є критерії, які ДПС використовує, аби відрізнити реального ФОП і «прихованого» через спрощену систему працівника (у т.ч. чи є для ФОП його основний контрагент єдиним клієнтом, періодичність платежів і наскільки платежі відрізняються по сумах, чи є у ФОП свій офіс, тощо).
Крім запровадження ПДВ і посиленої уваги до зарплатних схем також уряд планує почати «перекроювати» перелік КВЕДів, які дозволені для окремих груп спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності.
Зокрема, пропонується виключити з 2ої групи платників єдиного податку (це ті, хто може співпрацювати і з фізособами, і з іншими суб’єктами спрощеної системи, сплачують фіксований єдиний податок – 20% від мінімальної зарплати на місяць) певні КВЕДи щодо надання послуг – у т.ч. ІТ-послуг, консалтингу, бухгалтерських послуг, аудиту, маркетингу, інжинірингу, права, тощо.
А якщо ж згадані КВЕДи використовуються ФОПами 3ої групи, пропонується для них застосовувати підвищені ставки єдиного податку. У цьому аспекті влада вчергове намагається пролобіювати свою давню ідею використати польський досвід – зокрема, систему podatek ryczałtowy – із значно більш високими ставками для окремих видів діяльності, у т.ч. консалтингу.
Але при цьому влада забуває, що у польській системі максимальний дохід на рік для «спрощенців» становить 2 млн. євро, а не 9,34 млн. грн. (менше 190 тис. євро в еквіваленті) як в Україні (для 3ьої групи спрощеної системи у 2025 р., для 1ої і 2ої груп ще менше).
Проти планів уряду вже починають висловлюватися бізнес-асоціації. Зокрема, проти обов’язкового ПДВ для ФОПів виступила Асоціація підприємців-ветеранів АТО (АПВА).
За прогнозом АПВА, ПДВ для ФОПів різко підвищить податкове навантаження – у деяких випадках у кілька разів, позбавить сенсу спрощену систему, на якій працює значна частина малого та середнього бізнесу, зробить непосильними витрати для підприємців, що ведуть діяльність в умовах війни, поставить під загрозу тисячі робочих місць.
«Єдине універсальне правило ПДВ не вирішить проблеми зловживань у великому бізнесі, але натомість вдарить по чесних ФОПах, які становлять основу малого та середнього бізнесу України. У період війни державі необхідно підтримувати підприємців, а не створювати додаткові бар’єри, що штовхатимуть людей у тінь або до закриття діяльності», – заявили в Асоціація підприємців-ветеранів АТО.