27 грудня 2023 р. уряд України прийняв Національну стратегію доходів на 2024-2030 рр. Хоча за своєю суттю це декларація, а не юридично обов’язковий до виконання документ, вона відбиває економічне бачення Мінфіну (який і був ініціатором документу) і всього уряду та є основою для майбутніх законодавчих змін, які уряд – і загалом вся влада – планують здійснити в ближчі роки.
Найбільш скандальною ініціативою в рамках даної стратегії є, значною мірою, ліквідація спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для малого бізнесу. Зокрема, в п. 4.3.1 Нацстратегії заявлено таке завдання: «Реформувати спрощену систему оподаткування (ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань, підвищивши поріг реєстрації платників ПДВ та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму».
І далі Мінфін розписує, що саме планується зробити (цитуємо):
- «1. Протягом перехідного періоду, який триватиме 3 роки ставки єдиного податку (відсотки від обсягу отриманого доходу) для юридичних осіб 3-ої групи будуть поступово збільшуватися до значення, яке буде еквівалентним розміру звичайної ставки податку на прибуток (18% від обсягу прибутку до оподаткування), передбаченої Податковим кодексом України (ПКУ). Перехідні та остаточне значення ставок єдиного податку в перехідному періоді підлягатимуть додатковому обговоренню та визначенню в змінах до ПКУ. Мета – заохочення юросіб до поступового протягом 3 років самостійного переходу на загальну систему оподаткування з урахуванням фінансового стану кожного окремого підприємства та його господарських потреб. Після закінчення перехідного періоду для юросіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
- 2-га та 3-тя групи ССО для фізосіб-підприємців будуть об’єднані в одну групу, і всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг (з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб). Введення диференційованих ставок для окремих видів діяльності, у т.ч. послуг, передбачатиме поступове їх підняття протягом трьох років з попереднім обговоренням та визначенням в змінах до Податкового кодексу України.
- Перелік видів діяльності, дозволених для участі в 1-ій групі ССО, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Підхід до оподаткування буде переглянуто: буде скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу, передбачатиметься введення в перехідному періоді застосування максимальних ставок єдиного податку, передбачених для певного виду діяльності після закінчення перехідного періоду, для платників, які не застосовуватимуть РРО або програмні РРО.
- До платників ССО об’єднаної 2-ої групи буде обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (класичних чи програмних).
- Поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників ССО, що забезпечить реєстрацію всіх платників 1-ої групи та об’єднаної 2-ої групи ССО в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення такого порогу.
- Для селянських фермерських господарств (фізосіб), які залишаться в режимі 4ої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.
- Для виробників сільгосппродукції (юросіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку на прибуток (18%). (…).
- Будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації (…)».
Станом на 1.08.2023, спрощеною системою оподаткування обліку і звітності в Україні користувалися 1,78 млн. осіб (за 8 місяців 2023 р. їхня кількість, незважаючи на війну, зросла на 42 тис.). З них 238 тис. – це юридичні особи (у т.ч. 183 тис. – на 3% + ПДВ або 5% без ПДВ, ще 55 тис. – на пільгових 2%). Інші – це фізособи – у т.ч. 207 тис. – ФОП 1-ої групи, 590 тис. – ФОП 2-ої групи, 501 тис. – ФОП 3-ої групи. І додатково 247 тис. – це фізсоби-підприємці, які працювали на пільговій 2-ій групі.
До речі, як бачимо зі статистики (і за 8 місяців 2023 р., і за 2022 р.) значна частина малого бізнесу проявила реальний «податковий патріотизм» – не перейшовши на 2%, а залишившись на менш вигідних 3% + ПДВ чи 5% без ПДВ. І це стосується і юридичних, і фізичних осіб-підприємців.
Незважаючи на війну і можливості зекономити (перейти на 2% і також для ФОП 1-ої і 2-ої групи – не сплачувати єдиний податок взагалі), за 2022 р. надходження місцевих бюджетів від єдиного податку не впали, а навпаки – зросли на 2% до близько 46 млрд. грн. Завдяки роботі малого бізнесу люди зберегли роботу і зарплати.
Утім уряд Зеленського/Шмишаля вирішив виконати мрію уряду януковича/азарова і вбити спрощену систему оподаткування обліку і звітності.
Влада має відмовитися від планів вбити спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, на якій ґрунтується український малий бізнес.
Чинна влада вже неодноразово погіршувала умови для малого бізнесу – і «закон про податковий терор» (№1210), і запровадження обов’язкових РРО за кошти бізнесу, і скасування мораторію на перевірки.
Цього року виповнюється 25 років як існує спрощена система оподаткування, обліку і звітності. Вона дала можливість мільйонам українців легально працювати, заробляти, створювати робочі місця, сплачувати єдиний податок і єдиний соціальний внесок, не залежати від держави і її соцвиплат.
Ми впевнені: час шмигалей, марченків і гетманцевих – та інших «дітей Азарова» – мине. А український малий бізнес продовжить працювати на користь українців і України.