Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №12000, яким пропонується суттєво скоротити компенсацію витрат на гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення в 2025 році. Замість запланованих раніше 3 мільярдів гривень, уряд пропонує виділити лише 1 мільярд, що означає зменшення фінансування утричі.
Аграрії вже використовують понад 200 тисяч гектарів розмінованих земель, проте загальна площа замінованих територій значно більша. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, у Харківській та Херсонській областях заміновано понад 1 мільйон гектарів сільськогосподарських земель. Ще у квітні 2023 року міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що на повне розмінування цих територій знадобиться більше 10 років.
Крім того, уряд пропонує збільшити фінансування бюджетної установи «Центр гуманітарного розмінування» лише на 2%, до 50,7 мільйонів гривень, що викликає сумніви щодо здатності установи ефективно функціонувати в умовах значного скорочення загального фінансування на розмінування.
Зменшення фінансування гуманітарного розмінування у три рази є серйозною загрозою для українського аграрного сектору, особливо в умовах війни. Аграрії вже сьогодні використовують понад 200 тисяч гектарів розмінованих земель, проте мільйони гектарів ще залишаються небезпечними. Скорочення бюджетних коштів може призвести до затримки у відновленні цієї життєво важливої галузі.
Міністр внутрішніх справ ще в квітні заявляв, що на розмінування земель знадобиться понад 10 років. Тож зменшення бюджету на гуманітарне розмінування виглядає абсолютно нелогічним на тлі реальних потреб та викликів, з якими стикається країна.
Уряд демонструє нездатність планувати належне фінансування для критично важливих сфер, таких як розмінування. Рішення скоротити компенсацію на 2 мільярди гривень свідчить про відсутність стратегічного підходу та недостатню увагу до потреб аграріїв і безпеки держави.
Недостатнє фінансування розмінування земель напряму впливає на експортний потенціал країни. Аграрії є важливим сегментом економіки, і обмеження їхньої можливості працювати на замінованих землях створює додаткові ризики для економічної стабільності.
Уряд має переглянути рішення щодо бюджету на 2025 рік, особливо у частині фінансування гуманітарного розмінування. Замість того, щоб скорочувати витрати в цій критичній сфері, уряд мав би шукати додаткові джерела фінансування та партнерства для вирішення проблеми. Більше того, скорочення фінансування може негативно вплинути на іноземних партнерів та інвестиції у відновлення країни.