Зокрема, уряд пропонує парламенту затвердити наступні показники державного кошторису на 2023 рік (більше див. Додаток).
- Номінальний ВВП – 6,4 трлн грн проти прогнозу 4,7 трлн грн номінального ВВП у 2022 році.
- Зростання споживчих цін у 2023 році прогнозують на рівні 30% (грудень до грудня). Це стільки ж, скільки прогнозують і в поточному році (30,1%).
- Зростання номінальної середньої офіційної заробітної плати прогнозується із 14 тис 25 грн у 2022 році до 18 тис 508 грн у 2023-му. Прогнозований ріст безробіття – з 27,9% (у поточному році) до 28,2%.
При цьому якщо раніше прожитковий мінімум двічі на рік: з 1 січня та 1 липня, однак бюджеті на наступний рік передбачене лише одне зростання. Він складатиме всього 2 589 грн – це більш як удвічі нижче від фактичного прожиткового мінімуму, що розраховується Мінсоцполітики.
Мінімальна пенсія в Україні складатиме 2 093 гривні. Це також заледве половина від фактичного розміру прожиткового мінімуму для громадян, які втратили працездатність навіть у нинішніх цінах. Однак наступного року ті мають зрости ще принаймні на третину.
Явно заниженим видається план доходів у бюджеті на 2023, який планується на рівні 1,28 трлн грн – на 3% менше, аніж уряд розраховує отримати цьогоріч. Адже при інфляції в понад 30% та прогнозованому зростанні реального ВВП від рівнів 2022-го ще на 4,6%, номінальні доходи мають бути значно, можливо й на третину вищими від цьогорічних.
Так само свідомо заниженим виглядає й закладений у бюджеті валютний курс – 42,2 грн. Це фактично той показник, який уже зараз досягнутий на готівковому ринку країни. І без масштабного спалювання золотовалютних резервів тримати курс на відповідному рівні навряд чи буде можливо.
Додаток: Ключові показники проекту Державного бюджету на 2023 рік
Щомісячний дефіцит бюджету заплановано на рівні 3 мільярди доларів, або 1,29 трильйона гривень за рік. Планований дефіцит держбюджету у 2023 році досягне 20% від ВВП. Дефіцит загального фонду бюджету – 17,3%, спеціального фонду – 2,7%.
Для покриття дефіциту уряд, як і в 2022 році, покладатиметься перш за все на фінансову допомогу міжнародних партнерів.
- Із загальної суми в 1,516 трильйона гривень запланованих державних запозичень 1,426 трильйона держава хоче отримати із зовнішніх джерел, і лише 90,7 мільярда гривень – із внутрішніх. Отже, планова частка зовнішніх запозичень складає 94%.
На кінець 2023 року обсяг державного боргу має скласти 6,406 трильйони гривень, або 100,1% від ВВП. Прикметно, що частка зовнішнього боргу складатиме на той час 78,7% від загальної суми державних зобов’язань. А сума, що йтиме на обслуговування державних боргів (виплата процентів), вже наближається до суми погашень безпосереднього самого боргу – 326 мільярди гривень і 414,9 мільярда, відповідно.
На обслуговування держборгу у 2023 році Україна витратить з бюджету 326 мільярдів гривень, зокрема:
- 62,3 мільярда гривень – на зовнішнього боргу,
- 263,9 мільярда гривень – внутрішнього.
На оборону та безпеку України планують виділити 1,136 трильйона гривень. Це майже половина всіх видатків. Це, зокрема, зарплати військових, забезпечення армії, ремонти й закупівля техніки та зброї.
На соціальні програми спрямують понад 800 мільярдів гривень. Ці гроші підуть на пенсії, субсидії, допомогу малозабезпеченим, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту.
Формально на місцеві бюджети виділяється додаткові 24 мільярди гривень. Але на тлі інфляції і девальвації гривні цих коштів недостатньо для забезпечення всіх потреб громад.
Натомість планується створити бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – в розмірі не менше 19 мільярдів гривень. Однак постає питання підстав для розподілу коштів і контролю їх витрачання.
Загальна сума запланованої економії складає 11,6 мільярда гривень. Отже, найбільше зекономити планують на:
- Міненерго: -97% (-188,39 мільярда гривень);
- Мінекономіки: -86% (-20,86 мільярда гривень);
- Мінцифри: -86% (-3,67 мільярда гривень);
- Мінрозвитку громад та територій: -74% (-22,297 мільярда гривень);
- Мінінфраструктури: -65% (-17,311 мільярда гривень).
Низка міністерств і відомств планує поповнення свого бюджету.
- Так, на 73%, або 3,595 мільярда гривень зросте фінансування діяльності Кабінету Міністрів.
- Головне управління розвідки Міноборони отримає на 41%, або 3,379 мільярда гривень більше;
- Міноборони – на 37%, або 233,555 мільярда гривень, що є найбільшим підвищенням у абсолютних цифрах серед усіх відомств;
- Мінветеранів: +13% (+789,2 мільйона) – до 6,808 мільярди гривень;
- МЗС: +5% (+261,06 мільйони) – до 6,056 мільярди гривень.
- Окрім того, зростуть бюджети СБУ (+4%), Мінфіну (+3%) та МВС (+2%).