Поточна аналітика

США накладають санкції на нафтову галузь росії, а українська влада боїться перекрити транзит російської нафти територією України

«Сургутнафтогаз», «Газпром Нафта», «Інгосстрах», «Альфастрахування» та «Радкомфлот» потрапили під санкції США, — санкційний підрозділ Мінфіну США опублікував нові чорні списки.

Тож, США обкладає нафтову промисловість росії санкціями.

Україна теж має впроваджувати санкції СС і США, але цього не робить.

Натомість український уряд, замість шукати способів припинити транзит російської нафти територією України і позбавити агресора 7 млрд дол, шукає причин не виконувати своїх обов’язків.

Під час години запитань до уряду 10 січня 2025 премʼєр Шмигаль фактично визнав, що команда Зеленського не збирається працювати над припиненням транзиту російської нафти територією України – як зазначила співголова фракції «Європейської Солідарності» у ІР Ірина геращенко.

На запитання «Євросолідарності»  премʼєр  заявив, що він особисто – за «припинення торгівлі будь-якою російською молекулою». Але при цьому бідкався, що припинення транзиту нафти фактично неможливе через санкції.

Транзит, бачте, передбачений Енергетичною хартією, Угодою про асоціацію і винятками з 6 пакету санкцій ЄС. Україна нібито має здійснювати транзит в повному обсязі. Обсяг санкцій невідомий, але Словаччина, Угорщина і Чехія підуть до арбітражу і будуть стягувати понесені збитки.

Однак прем’єр лукавить.

По-перше, Енергетична хартія – це рамковий документ, з якого ЄС, взагалі-то, навіть вийшов. Він не має застосунку до питань транзиту.

По-друге, Угода про асоціацію містить чіткі відсилки до обставин форс-мажору, до яких належить і війна, хай неоголошена. Тому будь-які угоди між нафтовими і транзитними компаніями можуть бути на час війни зупинені.

По-третє, це питання вправності переговорників – відповідно провести роботу з Євросоюзом і вилучити транзит російської нафти з «винятків» із санкцій.

Зрештою, команда Зеленського 3 роки війни вбила на підписання беззмістовних «безпекових угод», від яких Росії ні холодно, ні жарко. А чому з таким запалом наш уряд і переговорні групи не працюють з Брюсселем і іншими європейськими столицями щодо зупинки транзиту російських енергоносіїв?

Відповідь Шмигаля – це свідчення відсутності у влади стратегії тиску на рф.  Добре, що хоч новий контракт про транзит газу не додумалися підписати, бо в грудні 2019, після паризької зустрічі Зеленського з путіним, ця влада не лише підписала новий контракт з Газпромом, а й перекреслила всі досягнення нашої команди, відмовився від всіх позовів до Газпрому і арешту їх майна.

Пам’ятаючи про це, через телеграм-помийки офіс Зеленського запустив старий фейк про «зароблянні Порошенка на трубі медведчука».

Насправді цей фейк давно спрацьований.

Президент Порошенко якраз зробив усе, щоб труба для транспортування нафтопродуктів повернулась до Української держави. РНБО під його головуванням ухвалювало усі необхідні рішення. Однак медведчук, використовуючи вплив свого поплічника портнова на українські суди, домагався збереження контролю над трубою.

Зрештою, Зеленський і Ко мали би не поширювати фейки, а приділити увагу синхронізації українських санкцій з партнерами – насамперед щодо портнова і йому подібних. І перекрити, нарешті, транзит нафти – для досягнення максимального ефекту обмеження росії після припинення транзиту російського газу.