13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону №7662 щодо відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах. За словами правозахисників, чинна редакція документа містить ризики узурпації судової влади.
- Фактично, монобільшість під виглядом законопроекту, необхідного для євроінтеграції, хоче повністю політично узалежнити Конституційний Суд.
Коли у жовтні 2020 року Конституційний суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційною систему електронного декларування чиновників і фактично зніс ключову частину антикорупційної інфраструктури України, Венеційська комісія (ВК) ухвалила терміновий висновок, у якому чітко написала: такі рішення – наслідок політичної залежності суддів, а вихід полягає в незалежній процедурі їхнього добору.
Для цього, наголосили експерти, має бути створена незалежна від політиків комісія, яка б складалася з міжнародних експертів (за аналогією з реформою інших судових органів) і представників громадськості (наприклад, делегованих Громадською радою доброчесності).
- Це означає, що вирішальний голос у комісії, яка відбирає суддів КСУ, має бути в незалежних експертів, а не в політиків.
Замість цього до голосування було підготовлено редакцію, в якій троє з шести членів комісії – призначенці політиків і судової мафії (з’їзду суддів), а рішення приймається простою більшістю. Це означає, що суддями КСУ зможуть стати тільки ті, хто політиків і судову мафію влаштовує.
Це означає повний контроль за будь-яким рішенням КСУ. Можна буде все: і провести дочасні вибори, і вбити закон про Антикорупційний суд, і пропхати будь-які зміни до Конституції (після закінчення дії режиму воєнного часу).
Після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, Єврокомісія і Європейська рада включили реформу КСУ до пункту №1 серед умов отримання статусу кандидата, без виконання яких Україна не може відкрити перемовини про вступ. Там зазначено: реформа має відбуватися відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Але.
- Текст 7662 не відповідає навіть останнім, доволі лояльним до «зеленої влади», рекомендаціям «Венеційки».
- Адже після отримання рішення ВК представники влади значно погіршили текст законопроекту, вилучивши з-поміж іншого положення про обов’язковість рішень Дорадчої групи експертів, на що з радістю погодились «слуги».
- Ця редакція не відповідає публічній позиції G7.
- Цей закон не потрібно було приймати поспіхом, без детального опрацювання. Бо попередній моніторинг ЄС буде весною, а фінальний – аж у жовтні 2023.
На думку експертів, прийняття такого закону надає Смирнову і Татарову ніким не обмежені можливості робити будь-що: забрати мандат, телеканал, заборонити партію, перекроїти виборчу систему, створити будь-який «правоохоронний» монстр.
Закону перетворює Україну автоматично на другу Білорусь, або, у лайт-варіанті, на другу Угорщину, щодо якої ЄС запроваджував санкції саме через спроби узурпації влади та підпорядкування Орбану органу конституційною юрисдикції. Чи потрібен ЄС такий новий учасник? Відповідь очевидна…