Поточна аналітика

В адміністрації путіна почали критикувати центробанк рф

Зранку в понеділок, 14.08.2023 р., на Мосбіржі курс долара вперше з березня 2022 р. сягнув 101 руб. (на максимумі за добу – 101,75 руб.), а курс євро – 111 рублів (на максимумі за добу – 111,42 руб.). Утім, у другій половині дня рубль укріпився нижче 100 руб. за долар після рішення центробанку рф провести додаткове засідання 15 серпня (на місяць раніше, ніж було заплановано) – імовірно, мова йтиме про нове підвищення ключової ставки.

Падіння рубля, яке триває вже восьмий місяць і яке спочатку року знецінило російську валюту вже на третину, призвело до перших проявів критики з боку адміністрації путіна на адресу центробанку рф.

Так, помічник путіна Максим Орєшкін у своїй колонці для ТАСС, заявив, що основною причиною падіння рубля є занадто «м’яка грошово-кредитна політика» Центробанку. «Основне джерело послаблення рубля і прискорення інфляції – м’яка грошово-кредитна політика. Центральний банк має в наявності всі необхідні інструменти, аби нормалізувати ситуацію вже в ближчий час і забезпечити зниження темпів кредитування до стабільного рівня» – написав Орєшкін.

Показово, що Орєшкін зробив наголос саме на надмірному кредитуванні: «Якщо подивитися на структуру формування грошової маси, то ключову роль в розгоні попиту зіграло кредитування компаній і населення. Так, корпоративний кредит забезпечив формування 9,5 трлн. рублів додаткового попиту в економіці, зростання кредиту населення 3,3 трлн. рублів. За останні місяці кредитна активність прискорюється. Особливе занепокоєння викликає прискорення споживчого кредитування».

Фактично, помічник путіна визнав те, що значною мірою відновлення внутрішнього попиту в рф ґрунтується на надмірному кредитуванні.

При цьому в адміністрації путіна відкидають основний аргумент центробанку – про те, що падіння рубля спричинено, передовсім, дисбалансом доходів від імпортом і експортом. Мовляв, ціни на енергоносії зараз зростають, помічник путіна очікує, що в 3ому кварталі федеральний бюджет буде навіть профіцитним і взагалі «бюджетна ситуація зараз не несе ризиків для макроекономічної стабільності».

Що навіть при офіційному дефіциті федерального бюджету на рівні 2,8 трлн. рублів за 7 місяців при плані на весь 2023 р. у 2,9 трлн. і масштабному скороченні витрат у червні-липні – виглядає не занадто обґрунтованою заявою.

До того ж, помічнику путіна, який заявляє про зростання світових цін на енергоносії, на що такі надії покладає російська влада, варто згадати, що рф взяла на себе зобов’язання також скоротити експорт нафти на 0,5 млн. барелів на добу.

Спроби російської влади максимально скоротити розрахунки за експортно-імпортні операції в доларах і євро теж не сприяли стабільності рубля. По-перше, скоротився притік цих валют в рф. По-друге, частина валюти за поставлену нафту зависла – передовсім, це стосується Індії, яка оплачує нафту індійськими рупіями, які накопичуються на рахунках в індійських банках. Але рупія не є вільно конвертованою валютою, обмін на інші валюти і її переведення в рф ускладнені. По-третє, такі сильні коливання курсу рубля (надмірна волатильність) ускладнюють використання його в якості засобу розрахунку по зовнішньоторговельних контрактах.

Відбувається також серйозне виведення іноземного капіталу з економіки рф. Що також впливає на курс.

Мінфін рф оголосив про закупівлю валюти (китайські юані) до Фонду національного добробуту. І це додатково збільшує попит на іноземну валюту і додатково розганяє курс долара і євро. Але навіть рішення центробанку рф призупинити закупівлю валюти до ФНД рубль поки що не рятує.

У центробанку рф, у свою чергу, не бачать загроз для фінансової стабільності через падіння рубля. Мовляв, курс рубля центробанк взагалі не таргетує. А щодо ключової ставки (яку було підвищено на минулому засіданні ЦБ 21 липня 2023 р. з 7,5 до 8,5%) – то на даний момент прогнози російських банкірів полягають у тому, що ЦБ знову підвищить ключову ставку – як мінімум до 9,5%.

На користь рубля можуть грати і деякі тимчасові фактори (наприклад, скоро починається т.зв. «податковий період» – великі експортери продаватимуть частину валюти, аби сплатити податки), і деякі більш середньострокові зміни (наприклад, гальмування росту чи навіть скорочення імпорту через його подорожчання, але тут проблема в тому, що імпорт займає занадто високу частку в споживчих товарах в рф – імпортозаміщення не працює).

Знецінення рубля може дещо посилити російський експорт і навіть трохи допомогти федеральному бюджету рф (експортери продаватимуть валюту за більш високим курсом, вищі платежі в бюджет). Але при цьому розганятиметься інфляція, населення рф ставатиме біднішим (реальні зарплати росіян в доларовому еквіваленті і через інфляцію просідатимуть). Також це додатковий удар по інвесторах в російську економіку – через девальвацію рубля їхній дохід в рф знижуватиметься.