Видобуток газу в рф у 2022 р. впав на 11,8% – до найнижчого показника з 2016 року – 672,6 млрд. кубометрів. Найбільше падіння видобутку – у «Газпрому» – на 20% (порівняно з 2021 р.). Як раніше повідомляв Bloomberg, експорт газу від «Газпрому» на ключові для рф ринки у 2022 р. впав на 46%. Загалом по експорту газу з рф це був найгірший для москви рік за це століття. Але показово, що 2023 рік може бути для видобутку і експорту газу з рф ще гіршим.
Показово, що саме «Газпром» «тягне» російський видобуток газу вниз (за 2022 р. компанія видобула 412,6 млрд. кубометрів). Саме у Газпрому найбільше падіння (також незначно – на 0,8% впав видобуток у Лукойла), по інших компаніях, які видобувають газ, здебільшого зростання обсягів видобутку – «Роснєфть» на 16%, «Газпром Нєфть» – на 14,9%, Новатек – на 1,7%. Але по цих компаніях обсяги видобутку в 5-10 разів нижчі, ніж в «Газпрому». Відповідно, частка «Газпрому» на ринку видобутку газу знижується.
Але ключовий момент – 2023 р. може стати ще гіршим, ніж 2022ий. Особливо для «Газпрому». Вже російські експерти дають прогнози, що цього року видобуток газу «Газпромом» «просяде» ще на 30-40 млрд. кубометрів – тобто орієнтовно до 380 млрд. кубометрів. Основна причина – поставки газу на ключовий європейський ринок припиняються. А поставки до Китаю, по-перше, не зможуть компенсувати втрати в ЄС, по-друге, посилюється залежність від Китаю як покупця і, відповідно, необхідність надавати знижки, по-третє, є потреба розширювати інфраструктуру поставок газу до Китаю. Зокрема, мова про проект «Сила Сибіру-2». Але цей проект якщо і буде реалізований, рф зможе на ньому заробляти лише ближче до 2030 р.
Загалом через втрату європейського ринку лише в «Газпрому» з’явилося 110-120 млрд. кубометрів газу, який невідомо куди продавати. Проблема настільки актуальна, що в рф навіть починають нарешті задумуватися про необхідність газифікації всередині рф (нагадаємо, навіть за офіційною статистикою рф, 28% населених пунктів рф не газифіковано взагалі, при цьому є велика імовірність, що реальний відсоток цих населених пунктів вищий). Але процес газифікації для підвищення внутрішнього попиту в рф на газ також вимагатиме суттєвих інвестицій і займе не один рік.
Теоретично рф може ще розвивати експорт зрідженого газу. Але це теж вимагатиме суттєвих інвестицій коштів і часу в інфраструктуру. Поки що весь експорт зрідженого газу – це лише трохи більше 40 млрд. кубометрів – тобто близько 20% всього експорту газу з рф в попередні роки.
Найважливіше, що поки що чіткої і реалістичної стратегії як виходити з цієї ситуації – ні на рівні «Газпрому», ні на рівні керівництва рф – немає. На відміну від Євросоюзу, який по суті ще з середини 2022 р. почав активно реалізовувати стратегію газової незалежності від рф – у т.ч. контракти з США і Катаром, у т.ч. розбудова LNG-терміналів, у т.ч. стимулювання економії газу. Причому ЄС принципово готовий переплачувати, аби реалізувати поставлені цілі – згадаймо, як Євросоюз наповнював влітку свої газові сховища – незважаючи на доволі високі ціни.
Що стосується рф, то тут є поки що лише деякі «прожекти» – на кшталт газового хабу в Туреччині і «газового союзу» з Казахстаном і Узбекистаном. Причому, по-перше, усі зазначені країни поки що жодного ентузіазму щодо цих проектів не висловили. По-друге, залишається ключове питання – а хто буде купувати цей газ?
Поки що більш-менш реалістично виглядає лише проект розширення експорту газу в Китай. Але на додачу до вже вище зазначених проблем на цьому напрямку, є ще одна – тут теж у рф є конкуренти. І не випадково, наприкінці 2022 р. Сі Цзіньпін з’їздив до Саудівської Аравії, а віце-прем’єр Держради Китаю Х. Чуньхуа – до Ірану. Наприклад, під час грудневого візиту до Ірану було підписано угоди про розробку окремих газових покладів в Ірані. Що стосується Саудівської Аравії там більшою мірою домовленості не по газу, а по нафті (а також перспективи по водню) – але це теж «тривожний дзвіночок» для рф.