1 лютого 2024 р. лідери ЄС досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі €50 млрд. Рішення було ухвалено всіма 27 країнами-членами ЄС.
Прем’єр-міністр головуючої в Раді ЄС Бельгії Александр де Кроо зазначив, що рішення засвідчує збереження єдності всередині ЄС, та нагадав, що Україна веде боротьбу не лише за себе, а й за свободу для усіх європейців.
Тепер Європейська рада, Єврокомісія та Європейський парламент мають визначити фінальні умови програми. Після цього Європарламент має ухвалити регламент Ukraine Facility під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року.
Але вже зараз можна сказати точно — Україна отримає фінансування від ЄС. Перший платіж обсягом €4,5 млрд очікується вже у березні. Всього макрофінансова підтримка бюджету за 4 роки складе €39 млрд, з яких в цьому році Україна розраховує отримати €18 млрд.
Водночас потрібно бути свідомими, що узгодження допомоги Україні обумовлене необхідністю проведення низки ключових реформ і реальних змін в політичній і правовій системах.
Передумовою підтримки України в рамках програми буде те, що Україна зобов’язується продовжувати підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, включаючи багатопартійну парламентську систему, та верховенство права, а також гарантувати повагу до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин.
- Єврокомісія та Україна в рамках реалізації програми повинні вжити всіх необхідних заходів для захисту фінансових інтересів ЄС, зокрема, щодо запобігання, виявлення та ліквідації зокрема, щодо запобігання, виявлення та виправлення шахрайства, корупції, конфліктів інтересів та порушень.
- Лідери ЄС також щороку проводитимуть дебати стосовно допомоги Україні, а в разі необхідності – через два роки Європейська рада може запросити Єврокомісію внести пропозицію для розгляду в контексті нової багаторічної фінансової рамки.
Таке рішення про щорічні дебати щодо програми і можливий перегляд фінансової рамки через два роки, за повідомленнями ЗМІ, є компромісним з метою уникнути вето угорського прем’єра Віктора Орбана.
- Сам Віктор Орбан вважає виконаною свою місію на саміті ЄС. Він начебто домігся виконання своїх вимог, і гроші Угорщини не будуть використані при виділенні допомоги Україні.
- «Ми боялися, що кошти з фондів ЄС, призначені угорцям і заблоковані Єврокомісією, рано чи пізно опиняться в Україні. І ми боялися, що ресурси будуть надаватися Україні безконтрольно на тривалий період», – заявив Орбан, додавши, що ухвалене рішення передбачає необхідний контроль і гарантію, що угорські кошти не підуть Україні.
За інформацією Pоitico, ключову роль у переконуванні Орбана на саміті ЄС відіграли італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон.
- Мелоні ще кілька місяців тому – тобто до саміту ЄС у грудні – почала налагоджувати контакти з оточенням Орбана, а напередодні зустрічі 1 лютого делегації допізна працювали для пошуку компромісу. Цього тижня прем’єрка Італії також говорила з прем’єром Угорщини телефоном, провела годинну зустріч у Брюсселі перед самітом і знову– вранці 1 лютого перед початком засідання Європейської ради.
- Макрон також активно спілкувався з Орбаном в останні тижні, а під час особистої зустрічі у січні попросив угорського прем’єра поділитися своїм баченням того, як краще інтегрувати східні країни ЄС.
Ці дії дозволили голові Євроради Шарлю Мішелю дуже швидко оголосити про домовленість лідерів ЄС щодо 50 мільярдів євро для України – без фактичного детального обговорення всі присутні погодились із планом, який передбачав незначні поступки Угорщині.
Водночас, на саміті 1 лютого лідери країн ЄС не ухвалили рішення про заснування спеціального фонду у €20 млрд для військової підтримки України. Це питання планують «вирішити до березня». Але також стверджується, що у просуванні цього питання «досягнуто прогрес». Єврорада підкреслила налаштованість далі надавати Україні «своєчасну, передбачувану і сталу військову підтримку» через Європейський фонд миру, роботу навчальної місії ЄС для українських військових і двосторонню допомогу.
Лідери погодилися з «нагальною необхідністю» прискорити постачання Україні боєприпасів та ракет, зокрема у контексті обіцянки надати Україні мільйон артилерійських снарядів.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі зауважив, що у США вітають домовленість між лідерами ЄС щодо виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі €50 млрд, однак наголосив на важливості американської підтримки у сфері безпеки.
Не в останню чергу саме тому голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 1 лютого провела телефонну розмову з президентом США Джо Байденом після схвалення лідерами ЄС макрофінансової допомоги Україні у розмірі €50 млрд.
Тим часом, президент США Джо Байден під час промови на Національному молитовному сніданку в Капітолії у Вашингтоні 1 лютого заявив, що CША працюють над забезпеченням миру для українського народу перед обличчям путінської агресії та повинні продовжувати допомагати Києву.
Як повідомляє Politico, лідер більшості в Сенаті від демократів Чак Шумер вважає, що наступного тижня Сенат проголосує за додатковий законопроєкт про національну безпеку, який включає двопартійну угоду щодо безпеки кордонів та допомогу Україні та Ізраїлю. За його словами, текст угоди оприлюднять у п’ятницю або в неділю. Він планує призначити голосування по законопроєкту на наступний тиждень, яке відбудеться не пізніше середи.