На початку цього року посли країн G7 та ЄС висловили свою чітку підтримку якнайшвидшого відновлення інструментів запобігання корупції (електронне декларування та фінансове звітування політичних партій).
Поновлення електронного декларування було основною з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) для продовження кредитної програми. Тому Україна до кінця липня 2023 року зобов’язалася це зробити. Окрім цього, відновлення обов’язкового декларування статків українських посадовців є одним з семи критеріїв для початку переговорів про вступ України до ЄС.Тобто це не примха європейських країн, це одна з умов вступу України до ЄС, з якими Україна погодилась і неодноразово заявляла про готовність виконувати.
Більше того, не треба нічого починати з нуля – це реформа, запроваджена ще шість років тому (2016 р.) за часів П. Порошенка. Причому лише завдяки його наполегливості і чіткій позиції систему е-декларування запустили у повному обсязі.
Але з 2019 року «новим обличчям» е-декларування було як кістка в горлі, яка заважала реалізації їхніх «амбітних планів». Тож початок повномасштабного вторгнення росії був використаний як привід для блокування цієї реформи.
У березні 2022 подання декларацій будь-якого виду зробили необов’язковим на час дії воєнного стану, а Реєстр декларацій закрили для публічного доступу.
- Станом на 4 вересня декларації за 2021 рік, згідно з даними НАЗК, подали загалом 400,3 тис. державних службовців, зокрема 50 народних депутатів, п’ятеро міністрів, троє заступників керівника Офісу президента й 35 тисяч 533 посадовців категорій “А” і “Б”. За 2022 рік подали декларації понад 279,1 тисячі осіб. Зокрема, 33 народних депутати (+2 за тиждень), 2 заступники керівника Офісу президента, 4 урядовці та 3 голови ОВА.
Врешті під тиском закордонних партнерів, громадськості і численних корупційних скандалів е-декларування було вирішено відновити, але у своєрідний спосіб: замість того, щоб просто відновити дію чинного закону, слуги подали новий для імітації процесу та його затягування.
- Ще в жовтні 2022 року прокомітет підтримавйого ухвалення.
- Електронна петиція про відновлення декларування статківпосадовців та депутатів набрала майже 28 тисяч підписів з 25 тисяч необхідних.
Однак лише наприкінці липня цього року парламент розглянув відповідний законопроект (№9534)у першому читанні.
- Тобто минуло вже майже десять місяців з дати реєстрації законодавчої ініціативи, і, попри позитивний висновок та публічну позірну підтримку очільника держави, проект не розглядався у парламенті через відсутність підтримки з боку монобільшості.
До того ж проект змін у підходах до електронного декларування напрацювало й Міністерство юстиції, який критикується НАЗК та громадськими активістами. Зокрема, експерти агенції вважають, що ідеї Мінюсту допомагатимуть посадовцям, депутатам та іншим приховувати власні статки від уваги громадськості та правоохоронців.
При цому Е-декларування знову під загрозою. 15 червня 2023 року КСУ відкрив провадження у справі за скаргою адвокатки – членкині Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області Оксани Бухтоярової щодо відповідності Конституції окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, адвокатка оскаржує положення, які визначають коло осіб, що прирівнюються до суб’єктів декларування, зобов’язують посадовців щороку подавати електронні декларації та встановлюють щодо них види контролю.
- Нагадаємо, що майже три роки тому, 27 жовтня 2020 року, КСУ ухвалив рішення, яке на деякий час заблокувало е-декларування та роботу НАЗК і призвело до так званої «конституційної кризи» в державі. З огляду на негативний резонанс рішення КС 4 грудня 2020 року Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, передбачивши за брехню про статки штрафи й обмеження волі.
Тим часом, депутатка «ЄС» Вікторія Сюмар повідомила про фальсифікацію голосування на комітеті законопроекту про відновлення декларування.
- Голова комітету Анастасія Радіна зробила все, щоб не пройшла поправка Володимира Ар’єва, яка зобов’язувала працівників і радників ОП типу Подоляка і Лещенка подавати щорічні декларації. Спочатку за поправку проголосували 5 з 9 присутніх, проте Радіна не оголосила її врахованою. Тоді втрутився присутній на комітеті голова фракції СН Д. Арахамія і заявив, що законопроект «не про розширення, а відновлення декларування». Радіна безпідставно оголосила нове голосування і тоді поправку оголосили відхиленою.
Електронне декларування врешті відновлять. Без цього неможливий прогрес у русі до ЄС.
Але важливо, щоб відновлене обов’язкове декларування стало дієвим інструментом у боротьбі за нову якість державного управління, а не лише галочками у статистиці та інструментом в інформаційних війнах.