Зеленський, Єрмак та інші «менеджери» знову не змогли вирватись із глухого кута, у який Україну затискають росіяни.
Після всіх яскравих виступів і полум’яних постів – погодились на зустріч «один на один» із російською стороною. Результат прогнозований – росія демонструє непоступливість. Але ж вона «веде переговори», тому ані Трамп, ані європейські союзники не поспішають запроваджувати санкції. Аби «не заважати» нікчемним розмовам.
При цьому рашисти посилюють тиск на фронті, демонструють готовність до чергового «великого наступу» – чи на Донбасі, чи на півдні, а чи й з півночі.
Влада могла б суттєво посилити фінансування збройних сил – однак відмовляється підтримувати проекти «Європейської Солідарності» щодо фінансування бригад і спрямування на ЗСУ коштів з бізнес-проектів (зокрема «мінеральної» угоди).
Влада могла б розширити виробництво зброї, прискорити спрямування на фронт нових технологій – але натомість продовжує займатись корупційними схемами. Наприклад, нещодавно з’явилася інформація про те, що Україна втратила $770 млн на недоставлену іноземну зброю. І ці люди називають «корупціонером» Гладковського, якого бездоказово обвинувачують у «завданні збитків» на 17 млн ГРН за ПОСТАЧАННЯ техніки. Недарма іспанські правоохоронці відпустили Гладковсього.
Влада могла би застосовувати нові українські винаходи для зменшення шкоди від рашистських ударів – і натомість збільшення ефективності ударів російських. Але чимало таких проектів створені чи підтримані Порошенком – як-от ПДТР «Ай Петрі» чи БПЛА «Посейдон». Їм, попри їхню ефективність, влада чинить перешкоди. І навіть намагається заборонити військовим приймати допомогу від Порошенка взагалі та душить підприємства, які виробляють продукцію для фронту.
Змінити ситуацію могло б створення Уряду національної єдності – як засобу об’єднання ресурсів і можливсотей країни. Але влада відмовляється від цього, побоюючим втратити монополію.
Влада натомість продовжує безглузду війну з командою Порошенка – цього разу обшукуючи дипломата-євроінтегратора Костянтина Єлісєєва, зриваючи закордонні поїздки Петра Порошенка та «санкціями» перешкоджаючи його допомозі армії.