Українська аграрна галузь опинилася у критичному стані — понад 56% агропідприємств є збитковими. За рік ситуація суттєво погіршилася: падіння валової доданої вартості, зниження врожайності, зупинка «торгівельного безвізу» з ЄС.
Попри офіційний оптимізм, реальної підтримки від держави фермери та виробники не відчувають. Нинішня політика влади загрожує подальшим руйнуванням однієї з ключових галузей української економіки.
Аграрна сфера сьогодні демонструє драматичний сигнал — більш як половина підприємств працюють у збиток. При цьому уряд і президентська більшість у парламенті обмежуються загальними деклараціями та розмовами про «розробку законодавчих ініціатив». У критичний для країни час, коли саме аграрний сектор міг би стати точкою опори для економіки та експорту, влада не спромоглася створити жодного дієвого механізму підтримки виробників. Замість стратегічної підтримки — бюрократичні відписки та чергові презентації.
Вражає, що влада виявилася неспроможною навіть ефективно відстояти інтереси України у переговорах з ЄС щодо «торгівельного безвізу». Зупинка цього режиму — прямий удар по аграрному експорту, і влада мала б працювати на випередження, а не лише фіксувати наслідки. Тим часом внутрішня підтримка фермерів залишається мізерною, а доступ до пільгового фінансування чи реальних компенсацій — обмежений і хаотичний.
Не менш абсурдно виглядають офіційні спроби подати ситуацію у галузі як «рух до євроінтеграції», коли валова додана вартість сільського господарства падає, а збитковість б’є антирекорди. Українські фермери виживають не завдяки, а всупереч політиці влади. При цьому аграрна галузь є критично важливою для продовольчої безпеки країни та валютних надходжень під час війни.
Влада зобов’язана негайно створити реальні програми екстреної підтримки аграріїв, розширити доступ до дешевих кредитів, забезпечити стабільні умови експорту до ЄС і вимагати компенсаційних механізмів на європейському рівні. Потрібно діяти швидко, системно і в інтересах українських виробників.