Хоча абсолютна більшість українців підтримують вступ і в ЄС, і в НАТО, проте наразі 54% українців вважають більшим пріоритетом для України членство в НАТО.
Водночас процеси європейської інтеграції тісно пов’язані з рухом України до НАТО. Виконуючи свої зобов’язання щодо Копенгагенських критеріїв, Україна так само наближається до політичних критеріїв членства у Північноатлантичному альянсі.
Сьогодні вже не військові, а саме політичні критерії щодо демократії і свободи слова в Україні формально є стримуючим чинником для вступу до НАТО.
Завдяки військовій допомозі західних партнерів, які передають Україні озброєння натівського зразка, відбувається де-факто інтеграція нашої країни до НАТО. На момент ухвалення цим оборонним блоком політичного рішення щодо прийняття України до НАТО, вона вже буде за більшістю параметрів відповідати військовим стандартам, маючи неоцінний досвід реального протистояння найбільш ймовірному противнику євроатлантичного альянсу.
У ході повномасштабної війни Україна допомогла зміцнити правила, стандарти та процедури НАТО, підвищивши готовність Альянсу до сучасних війн високої інтенсивності. Україна також має неперевершений досвід протидії гібридним загрозам та інформаційній війні, забезпечення стійкості державних інституцій та критичної інфраструктури. Сьогодні мільйони українців здобувають безцінний досвід у найкривавішій у ХХІ столітті війні в Європі. Завтра вони привнесуть цей досвід у зміцнення колективної безпеки НАТО.
Але насправді при розгляді питання щодо членства України Альянсі на перший план виходять інші політичні міркування, пов’язані з побоюванням західних країн непередбачуваної реакції країни-агресора, озброєної ядерною палицею.
Саме тому на даному етапі, при підготовці до Вашингтонського саміту НАТО у липні 2024 р., українській владі варто було б запустити у країнах-членах Альянсу інформаційну кампанію, яка б забезпечила західних політиків додатковими аргументами на користь прийняття України, а їхніх виборців – розумінням важливості такого кроку для безпеки Європейського континенту.
- Членство України в НАТО – це історична закономірність, яка відповідає смислу та логіці сучасних міжнародних відносин, а також баченню Європи як цілісної, вільної й мирної.
- Підтримка України у її євроатлантичних прагненнях – це розумна інвестиція і захист західних інтересів. Якби Путін переміг Україну, він би напав на Польщу, країни Балтії, і вартість цієї агресії для США і НАТО була б вищою, ніж поточна допомога Україні.
- Позиція деяких країн НАТО, що вступ України до цієї організації може бути можливим тільки після війни, є недалекоглядною. Це буде тільки стимулювати рф продовжувати війну, розтягувати її у часі. Це все одно, що давати росії постійне право «вето» на рішення щодо НАТО.
- Вступ України в НАТО наразі єдиний спосіб подолати явний «дисбаланс загроз» внаслідок агресії росії проти України. Він посилить оборонні спроможності західних, передусім європейських, країн та оживить Альянс. Українська армія – єдина на континенті має безцінний досвід ведення реальної повномасштабної війни, до того ж із суттєво більшим за потенціалом та розміром супротивником. Україна як новий член НАТО стала би надійною опорою східного флангу Альянсу.
- Рішення про членство здатне значно покращити імідж НАТО як Альянсу, який захищає цінності та демонструє спроможність його країн-членів ухвалювати історичні політичні рішення.
- Запрошення не означає негайного вступу.Навіть у випадку рекордно швидкої процедури вступу до НАТО Фінляндії процес зайняв майже рік. Відтак, запрошення України до НАТО не означає негайний вступ і, відповідно, негайні зобов’язання захищати Україну, задіявши статтю 5 Вашингтонського договору.
Якщо однією з цілей російської агресії, як це декларує Кремль, є недопущення вступу України до НАТО та злам єдності її членів, то відмова цієї організації Україні рівнозначна тому, що росія досягла своїх цілей, безвідносно до кінцевого результату російсько-українського протистояння. І навпаки – навіть в умовах гальмування українського наступу прийняття до Північноатлантичного Альянсу доведе немарність жертв українців, силу і єдність НАТО і стане одним з елементів досягнення Україною своїх без пекових цілей.
- Лише членство України в Альянсі спроможне забезпечити безпеку під час відбудови України, розширення коло інвесторів з демократичних країн. На сьогодні немає жодних інших дієвих альтернативних варіантів забезпечення безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України.
- Суспільства в країнах НАТО прихильно ставляться до запрошення України до Альянсу.Опитування, проведене компанією Kantar на замовлення Центру «Нова Європа», свідчить, що серед тих респондентів, хто визначився: 70% американців, 55% голландців, 53% італійців, 56% французів, 50% німців підтримують запрошення на саміті НАТО у Вільнюсі. Водночас членство України в НАТО об’єднує й українців. Відповідно до опитувань, 82% українців підтримують членство України в НАТО, з них – 80% на Півдні та 72% – на Сході України.
- Запрошення України до НАТО стане вже зараз важливим сигналом для інвесторів, які розглядають можливість участі у повоєнній відбудові України, але бояться безпекових ризиків.
Острах західних політиків реакції Путіна на розширення Альянсу має ірраціональну основу. Радше «стратегічна невизначеність» щодо майбутнього членства України в НАТО мотивує росію до посилення чи повторення військового тиску, з метою її утримання у своїй сфері впливу.
Приклад сусідньої з росією Фінляндії є показовим. У травні 2022 року, після повномасштабного вторгнення рф в Україну заявку на членство в НАТО подали Швеція та Фінляндія. Вже у квітні 2023 року Фінляндія стала 31 членом НАТО, збільшивши спільний кордон росії з країнами НАТО на 1340 км. Але це не стало для росії приводом для війни з Фінляндією.
Петро Порошенко неодноразово виступав з ініціативою зробити все можливе для прийняття України в НАТО вже найближчим часом – незалежно від поточного ходу воєнної кампанії. На його думку, членство України в Альянсі – це єдина гарантія миру, безпеки і стабільності не лише для українців, а й для всього Вільного світу.
- Зокрема про це п’ятий президент говорив під час виступу на Парламентській асамблеї НАТО у Копенгагені у жовтні цього року, ставив це питання президенту Парламентської Асамблеї НАТО, і першому заступнику Генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга Мірчі Джоані. А під час сесії ПА НАТО у Люксембурзі п’ятий президент України заявив журналістам, що єдиним форматом мирних переговорів можуть бути лише переговори про членство України в Альянсі. Лише це веде Україну до миру, а нас усіх – до перемоги.
На жаль, було відверто згаяно час на саміті у Вільнюсі, то ж союзники України мають запустити процеси входження України до Альянсу вже на Вашингтонському саміті, який відбудеться 9–11 липня 2024 р.
Сприяти цьому мала б парламентська дипломатія представників демократичної опозиції. Але чинна влада воліє вирішувати зовнішньополітичні питання у стилі «Єдиних новин» – тобто так само бездарно затратно і неефективно.